Розмір тексту

Совість як суспільний моральний закон

Кожна людина знайома зі своїм внутрішнім голосом, який їй то дорікає, то ніби її пригнічує, а то заохочує і хвалить. Це тонке природжене почуття і називається Совістю.

Тобто Совість - це своєрідний духовний інстинкт, який скоріше і точніше розрізняє добро від зла, аніж розум. Хто його слухає, той ніколи не буде соромитися за свої вчинки.

Наявність совісті свідчить про те, що дійсно, як говориться у Біблії, Бог вже при самому створенні людини накреслив у глибині його душі Свій Образ і подобу (Бит.1,26). Тому прийнято совість називати голосом Божим у людині. Будучи моральним законом , який написаний прямо у серці людини, вона діє у всіх людях, незалежно від їхнього віку, раси, виховання і рівня розвитку.

Вчені ( антропологи), які вивчали звичаї відсталих племені народів, стверджують, що до сих пір не знайдено жодного племені, яке б не тільки високо цінувало добро і уникало б всілякого зла, але і в основному одностайно сходилося у поглядах на сутність того і іншого.

Про дієвість внутрішнього морального закону у людях грунтовно пише св.апостол Павло у перших главах свого послання до Римлян.

Апостол дорікає євреям за те, що вони, знаючи Божественний закон, часто порушують його, у той час, як язичники, які не мають писаного закону, по самій своїй природі чинять за законом…Цим самим вони показують тим, що закон написаний у серцях, і про це свідчать їхні совість та думки, які то звинувачують, то виправдовують одна одну( Рим.2,15).

Тут же ап. Павло пояснює, як цей закон совісті то нагороджує, то карає людину. Так кожен, хто б він не був, відчуває мир, радість, задоволення, коли робить добро, і, навпаки, відчуває неспокій, скорботу і роздратування, коли творить зло.

Ми з вами, дорогі брати і сестри, живемо у надзвичайно важкі часи небувалих випробувань для нашої країни, для кожного із нас. І тільки наші спільні добрі наміри, наше прагнення до добра та миру і єдності у нашому суспільстві допоможуть нам подолати те зло, що пишним цвітом розквітає посеред війни і ворожнечі між людьми.

Погодьтеся, що у повсякденному спілкуванні ми підсвідомо навіть більше довіряємо совісті людини, аніж написаним законам і правилам. Адже за всяким злочином не вслідкуєш, та й інколи у неправедних суддів «закон як дишло, - як не повернеш, так і вийшло».

І лише совість містить у собі вічний і незмінний Божий закон. Тому нормальні взаємовідносини між людьми можливі тільки до тих пір, доки люди не втратили у собі совість.

Христос посеред нас і є, і буде!

Про автора

Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему