Миром Господу помолимось ...
У громадянському протистоянні ніколи не буває на всі 100 відсотків правих і на 100 відсотків винних. А якщо вже виник конфлікт, ворожнеча,то це означає, що всі не дуже гарні, що всі зазнають впливу лукавого. Адже це саме він у такому випадку захопив наші душі і наповнює їх агресією.
Приходячи у Церкву на Богослужіння, ми прагнемо наближення до Господа, шукаємо істину...
Мені хочеться зараз коротко нагадати те читання, яке ви неодноразово слухали протягом літургій. Це розповідь про митаря і фарисея. Пам'ятаєте, що фарисей вийшов із храму менш виправданим, аніж митар? А чому? Адже зовні він начебто б звершував добро. І тому дякував Богові за своє благочестиве життя. Але при цьому він казав: "Боже! Дякую Тобі, що я не такий, як інші люди - грабіжники, злодії, блудниці, як оцей ось митар"...
Не поспішайте! Прошу Вас! Не беріть приклад з того фарисея. Господь, як ми знаємо, засудив його за таку поведінку. Адже поруч з вами, такі самі, як і ви, ваші співвітчизники, близькі і рідні вам люди. Вони також страждають, плачуть, прагнуть до Істини. Може бути, що і помиляються. Може бути, що не хочуть дивитись правді в очі свідомо.
Не треба їх переконувати у тому, що праві ви, а не вони. Вони йдуть своїм шляхом, і рано чи пізно, а Господь вкаже шлях до їхнього серця.
"Миром Господу помолимось!"- означає, що не всім миром (тобто не якоюсь певною громадою!) - а у мирі, у спокої, у відсутності агресії давайте жити і співчувати один одному, і підтримувати, і разом боротися за мир у нашій улюбленій Україні.
Ворожнеча і злість ще ніколи ні до чого доброго не доводили. Натомість перемагали любов і взаємоповага.
Тож давайте будемо молитися всім миром про те, щоб Господь послав нам ці священні почуття!
