6.03.2015 | 7:11

Через рік після Майдану Полтавщиною продовжують керувати колишні «регіонали»

Янукович утік, але його команда зберегла владу в одній з ключових областей України.

Пропоную поданий нижче матеріал для обговорення. Вперше він був опублікований на lb.ua, після чого люди не з Полтави в соцмережах почали питати: невже це правда? Їм не віриться. На жаль, правда. А що думаєте ви? Що було зроблено не так, чому за рік не очистили владу на Полтавщині? В коментарях можна розширити список з колишніх "регіоналів", які досі залишаються при владі. 

Саме в Полтавській області видобувають значну частину українського газу. Тут знаходяться найродючіші в світі чорноземи. На території області функціонують такі важливі для економіки підприємства як Комсомольський ГОК, Кременчуцький НПЗ, Крюківський вагонобудівний завод. Тим більш дивним видається те, з якою легкістю представники нової влади віддали Полтавщину в руки колишніх «регіоналів».

Хочеться поставити не дуже зручне, але вкрай актуальне запитання до президента України Петра Порошенка, прем’єр-міністра, лідера партії «Народний фронт» Арсенія Яценюка та голови Полтавської ОДА від «Народного фронту»  Валерія Головка. Скажіть будь-ласка, чому через рік після Майдану досі на своїх посадах залишаються такі представники режиму Януковича:

1. Голова Держфінінспекції в Полтавській області – Михайло Кривошей, депутат Полтавської обласної ради вір Партії регіонів.

Михайло Кривошей (зліва) та Володимир Онищенко. Фото: poltava.to

2. Керівник Антимонопольного комітету в Полтавській області – Володимир Онищенко, депутат Полтавської обласної ради від Партії регіонів.

3. Начальник Державної казначейської служби в Полтавській області – Олег Чепурний, призначений на посаду владою Януковича 2011 року.

4. Керівник відділу сім’ї та молоді Полтавської ОДА – Наталія Шкоденко, фігурант антикорупційних розслідувань, людина Олександра Удовіченка (екс-голови Полтавської  ОДА часів Януковича, який підтримував ВФЯ до останнього дня його президентства). Шкоденко підозрюється активістами у корупційних діях щодо проведення конкурсів, які вигравали близькі до неї громадські організації. Станом на сьогодні правоохоронні органи проводять досудове слідство.

Цю інфографіку я готував півроку тому. Відтоді ситуація майже не змінилася.

5. В.о. голови департаменту економрозвитку Дмитро Орлов та ще з десяток керівників департаментів облдержадміністрації. Усі дісталися нинішньому голові ОДА, «фронтовику» В. Головку у спадок від «регіонала» Удовіченка.  Судячи по тому, що їх до цього часу не звільнили, мабуть вони влаштовують і нове керівництво.

6. Виконуючий обов’язки голови Полтавської РДА – Олександр Іваніна, депутат Полтавської обласної ради від Партії регіонів. Фігурант антикорупційних розслідувань, який підозрюється активістами у розтраті бюджетних коштів на суму близько пів мільйона гривень, після Майдану пішов на підвищення. Скоро виповниться рік, як Іваніна керує Полтавським районом у статусі виконуючого обов’язки. За чутками, він нібито уже домовився з «Народним фронтом» про збереження за собою посади першого заступника Полтавської РДА. Станом на сьогодні правоохоронні органи проводять досудове розслідування діяльності Іваніни з використання бюджетних коштів протягом 2011-14 років.

Олександр Іваніна. 

Цей список можна продовжувати. Будь-яка вдала реформа починається зі змін в кадровому апараті. В даному випадку для цього не потрібен окремий закон. Справа лише в політичній волі вищого керівництва країни. Якщо вони дійсно хочуть щось змінити, то перш за все повинні очистити владні коридори від тих людей, які знищували українську державність. Після чого оголосити відкритий конкурс та підібрати на посади справжніх професіоналів. В інакшому випадку усі реформи уряду Яценюка приречені на провал.

Старі чиновники не хочуть і не будуть нічого змінювати, бо корупція для них давно стала джерелом матеріального достатку. Тому єдиний вихід для України – вказати таким чиновникам на двері, а деяких – супроводити за грати. Лише після очищення влади можна говорити про якісь реальні зрушення та планувати повномасштабні реформи.

Про автора
Останні публікації