Про Мамая, громадські ради і Полтавський Автомайдан

Про Мамая. Олександр Федорович досі не зрозумів, що тепер живе в іншій Україні. Замість того, щоб спокійно написати заяву про відставку і, при бажанні, висуватися на дострокові вибори міського голови, Мамай вирішив до останнього чіплятися за крісло.

 

Олександра Мамая (зліва) супроводжують на допит в міліцію. Фото Вікторії Родічевої.

Перший його аргумент – легітимність обрання на цю посаду, не витримує критики. Усі знають, що нинішній міський голова переміг на виборах завдяки масовому підкупу виборців. Є письмові, документальні докази цього. А отже, обрання міським головою у такий спосіб не можна вважати легітимним.

Другий аргумент Мамая –  нібито за даними соціологічного дослідження він має рейтинг у 48-51% підтримки полтавців. Якщо це дійсно так, нехай Олександр Федорович ознайомить громадськість з цим соцдослідженням. Адже, судячи з його фентезійних результатів, відчувається «соціологічний геній»  пана Лебедика, який на останніх виборах до ВР розповідав нам про майбутню перемогу мамаєвських кандидатів у Полтаві. Юрій Бублик та Сергій Каплін, мабуть, голосно посміялися з тих «опитувань».

Якщо Олександр Мамай вважає, що йому довіряє половина полтавців, чому б йому добровільно не скласти свої повноваження та не піти на дострокові вибори? З такими рейтингами перемога була б у нього в кишені. Але щось заважає Олександру Федоровичу настільки, що він ладен стояти в сесійній залі на смерть, тільки б не написати заяву про відставку.

На жаль, у ряді господарських питань життєдіяльності міста чинний міський голова провалив свою роботу. Ми так і не дізналися, які заходи вживав Полтавський міськвиконком, щоб вирішити ситуацію із блокуванням проплат Держказначейством. Будучи членом Партії регіонів, мер разом з тодішнім головою Полтавської ОДА Олександром Удовіченком мали важелі це змінити, але так і не зробили цього. Проблеми з казначейством не вирішені до цих пір. Продовжується руйнація  Кадетського корпусу. За чотири роки так і не впорядкована територія Пушкарівського лісу у мікрорайоні Сади-2. Дорожні шляхи міста залишають бажати кращого, а Мамай вже тривалий час не може знайти спільної мови з трудовим колективом комунального шляхово-експлуатаційного підприємства.

Окрім того, мер Полтави багаторазово порушував конституційне право територіальної громади на безпосереднє здійснення місцевого самоврядування. За час його каденції поширилася практика проведення закритих, таємних засідань міськвиконкому. Ряд важливих питань не обговорювалися з громадськістю. Самої громадської ради не існує. Минулу Олександр Мамай розпустив, а нову так і не дав створити. І звісно, не можу не згадати про незаконне підняття тарифів за проїзд в автобусі до 2,00грн. і до 2,50 грн. в так званому режимі маршрутного таксі.

Саме тому я вважаю, що чинному міському голові було б варто добровільно написати заяву про відставку. Якщо він переконаний у власній правоті, нехай висуває свою кандидатуру на дострокові вибори міського голови. І тоді люди оцінять його діяльність (чи бездіяльність) протягом чотирьох років на даній посаді.

Про громадські ради. Після повалення режиму Януковича, активізувався процес зі створення громадських рад у Полтаві. Причому створюються вони доволі прозоро і відкрито. На жаль, через бездіяльність того самого Мамая обласний центр не має громадської ради при міськвиконкомі. Тому громадський актив міста створив Народну раду. Вона буде виконувати дорадчі і контролюючі функції, а також співпрацюватиме з притомною частиною депутатів міської ради. Тут варто відмітити роль депутата від ВО «Батьківщина» Олександра Артеменка, який доклав чималих зусиль для створення Народної ради, за що отримав статус «персони нон грата» для чинного міського голови.

 

На фото: Засідання ініціативної групи Народної ради при Полтавській міській раді. 

На обласному рівні ситуація краща. Там є сприяння зі сторони влади. Так, 14 березня 2014 року у присутності заступника Полтавської облради Володимира Марченка була створена громадська рада при Полтавській обласній раді. Вважаю це виключно позитивним явищем. Окрім того, багато активістів висловлюється за необхідність переформатування громадської ради про Полтавській ОДА. Очевидно також, що ці дві обласні громадські ради повинні будуть якось координувати між собою власну діяльність. Як воно буде виглядати на практиці, поки що невідомо. Але почин добрий.

Про Полтавський Автомайдан. 14 березня 2014 року лідери Автомайдану дали першу прес-коференцію у статусі громадської організації. Серед заявлених завдань: взаємодія та контроль за ДАІ, моніторинг стану доріг і тротуарів, контроль за якістю пального на автозаправках тощо. А головним завдання на сьогоднішній час декларують недопущення російської військової агресії. Тому зараз автомайданівці займаються наданням допомоги українським військовим на Полтавщині. До речі, лідер Полтавського Автомайдану Андрій Баранов має офіцерське звання. На прес-конференції у відповідь на моє питання він заявив, що найближчим часом не збирається працювати в органах виконавчої влади. Натомість запевнив, що буде продовжувати займатися громадською діяльністю.

 

Лідери ГО "Полтавський Автомайдан" на власній прес-конференції. Фото 0532.ua.

Виявляється, стати активістом Автомайдану можна і не маючи транспортного засобу. Так, на спільні патрулі з ДАІ та на інші акції автомайданівці запрошують усіх бажаючих. В кого нема авто – в якості пасажира. Також на прес-конференції повідомили, що станом на сьогодні Полтавський Автомайдан налічує 54 екіпажі.

Залишається сподіватись, що й інші структури Майдану будуть продовжувати свою діяльність. Адже на мою думку, революція ще не завершена. Окремі корупціонери уже сьогодні докладають максимум зусиль, аби зберегти посади за нової влади. Люстраційний процес не те, що не проведений, а навіть не починався. То ж святкувати перемогу поки що зарано. Попереду багато роботи.  

P.S. Хто ще не бачив відеозвернення  полтавців до Президента Росії Владіміра Путіна, запрошую подивитись тут.