Про перспективи використання нульової технології обробки ґрунту No-Till

Що таке система нульового обробітку ґрунту (No-Till)?

Це сучасна система землеробства, за якої не проводять оранку, а поверхню землі вкривають шаром спеціально подрібнених залишків рослин — пожнивних решток (мульчею). Оскільки верхній шар ґрунту не пошкоджується, така система землеробства запобігає водній та вітровій ерозії ґрунтів, а також значно краще зберігає вологу.

Головний принцип No-Tillполягає у використанні природних процесів, які відбуваються в ґрунті. Наприклад, традиційну плужну обробку прихильники цієї технології вважають не тільки непотрібною, а й шкідливою. Неоране поле на 1-2 метри вглиб пронизане мільярдами капілярів, що залишилися після коренів однорічних рослин або утворилися в результаті життєдіяльності різних організмів. По цих тонких, але глибоких, ходах землю насичує волога. А взимку вона там замерзає і розриває канали. Так відбувається природне розпушування і насичення ґрунту киснем.

У традиційній технології обробки ґрунт готується до сівби механічною обробкою, оранкою. Земля обробляється для того, щоб створити насіннєве ложе з однорідним ґрунтом, придатним для використання звичайних сівалок. За допомогою оранки в землю перемішуються пожнивні залишки, а поле зачищається від бур'янів. Однак, крім значних витрат часу, роботи й ресурсів, механічний обробіток ґрунту призводить до ерозії і деградації ґрунту.

Головні принципи нульової технології

Головні принципи технології No-Till такі:

• забезпечення на території постійного рослинного покриву;
• мінімальний механічний вплив на ґрунт; 
• адаптовані сівозміни;Означені принципи деталізуються наступним чином;
• відмова від полицевої оранки, культивації, боронування тощо; 
• відмова від внесення органічних добрив (замість них використовуються рослинні рештки від основних, пожнивних і покривних культур);
• заборона спалювання рослинних решток;
• внесення мінеральних добрив і засобів захисту одночасно із сівбою польових культур або знаряддями, що не руйнують ґрунт;
• використання спеціальних сівалок тощо.

Одним із базових наукових положень при нульовому обробітку є обов'язкове залишення всіх рослинних решток на поверхні та рівномірне їхнє розміщення на полі. Щоб рослинні рештки виконували своє завдання, з ними необхідно цілеспрямовано працювати, тобто ретельно подрібнювати.

 Основні переваги та недоліки сучасної технології землеробства Nо-Till

До основних переваг використання нульового обробітку ґрунту відносять: 

• економію ресурсів – пального, трудозатрат, часу, зниження амортизаційних витрат; 
• зменшення трудомісткості процесу;
• відновлення та збереження родючого шару ґрунту – зниження або й навіть повне запобігання ерозії ґрунтів;
• накопичення вологи в ґрунті, що особливо актуально в умовах степу, й, відповідно, помітне зниження залежності врожаю від погодних умов;
• збільшення урожайності культур за рахунок вищезазначених факторів.

До речі, у таких розвинених країнах, як Канада, за технологією No-Till обробляється понад 50% земель. А за даними іноземних дослідників, ефект пригнічення проростання насіння починає проявлятися із кількості пожнивних решток 3000 кг/га і зростає приблизно до 12% на кожні додаткові 1000 кг/га решток.

Особливо варто відзначити перспективність розвитку нульової технології у степових районах України, так званих районах «ризикованого землеробства». Збереження вологи в ґрунті є основним завданням у такій кліматичній зоні. Технологія No-Till в комплексі з сівалкою «Сіва» СЗМ 3,6 No-Till teсhnology дозволить Вам зберегти вологу, яка є в ґрунті, витримати глибину загортання насіння та отримати дружні сходи.

Має ця технологія і свої недоліки. Зокрема, система нульового обробітку непридатна на надміру зволожених, заболочених ґрунтів. У таких місцях вона може використовуватися лише за умови створення хороших дренажних систем. Відповідно, на таких ґрунтах доцільно або ж вести сільське господарство традиційним способом з оранкою, або ж вкладати значні кошти в дренаж ґрунтів.

Відносним недоліком системи нульового обробітку ґрунту також є її відносна складність та необхідність суворого дотримання агрокультури. Сівозміни, види та норми використання отрутохімікатів тощо мають бути підібрані спеціально для конкретного господарства з урахування клімату, ґрунтів, звичних у цій місцевості бур’янів і шкідників та інших факторів.

В Україні дуже розвинута ланка землеробства, і напрямок обробітку ґрунту мав свій тривалий і складний розвиток. Історично склалося, що територія нашої держави належить до одного з ранніх осередків зародження мотижного, а згодом плужного землеробства. Втім, прогрес не стоїть на місці. І необхідно бути відкритими до нового, пробувати застосовувати різні технології та рухатись вперед, спираючись на досвід минулих рок

Відповідати на питання буду тут