7 липня, 17:52

Переваги використання соломи ранніх зернових в якості органічного добрива

У Полтавській області вже розпочались жнива. Це один з найвідповідальніших періодів для землероба. Але, разом з тим, уже зараз потрібно думати про майбутній урожай та піклуватися про природну родючість наших чорноземів. 

У Полтавській області розпочались жнива

Аграрії нашої області вже зібрали перші 1,2 тис. тонн ранніх зернових культур. А середня врожайність склала 36,3 ц/га. Вже намолочено 340 тонн озимої пшениці з середньою урожайністю 35,7 ц/га, а озимого ячменю – 730 тонн, середня урожайність якого склала 36,8 ц/га.

Жнива вже розпочались у господарствах Кременчуцького, Новосанжарського, Кобеляцького та Полтавського районів. А за попередніми даними, починаючи з наступного тижня, збирання ранніх зернових культур розпочнуть більшість господарств Полтавщини.

Чому солому ранніх зернових краще використовувати як органічне добриво

У полі можна залишати поживні рештки, як органічне добриво. Адже при розкладанні соломи до ґрунту надходить не тільки певна кількість необхідних рослинам мінеральних сполук, але й багато вуглекислого газу: до 25% від загальної маси соломи. Це корисно, бо вуглекислий газ при взаємодії з водою утворює вуглекислоту, яка, в свою чергу, сприяє переводу в розчинну форму певної кількості важкодоступних елементів ґрунту. Використання соломи як добрива покриває дефіцит органічної речовини в ґрунті на 20-25%.

При врожайності пшениці 5-6 т/га на полі залишається біля 10-12 т/га побічної продукції, разом з поверхневими та кореневими рештками, що еквівалентно по своїй ефективності 6-7 т/га гною!

Внесення соломи у ґрунт в якості органічного добрива треба проводити згідно з агротехнічними вимогами

Варто пам’ятати, що солому варто вносити, в першу чергу, на збіднених ґрунтах та на полях, що знаходяться на відстані понад 5 км від тваринницьких ферм. Її вносять під усі сільськогосподарські культури: просапні, кормові, зернобобові. Солому на добриво краще використовувати на тих полях, де засміченість бур’янами незначна.

Солома краще мінералізується при загортанні її дисковими боронами у верхній товщі орного шару ґрунту (на 0-15 см) відразу ж після збирання ранніх зернових. За сприятливих погодних умов (температурного і водного режимів) її мінералізація з осені реалізується до 50%.

Позитивний вплив соломи на родючість ґрунту та врожайність сільськогосподарських культур проявляється лише тоді, коли слідом за її розкиданням вносять азотні добрива з розрахунку 8-10 кг на 1 тону соломи. У подальшому в ґрунті створюється така кількість вільного азоту, що мікроорганізми вже «працюють» і без додаткових агротехнічних прийомів.

 Чому спалювати солому на полях шкідливо для навколишнього середовища?

Останні роки набуває поширення думка про доцільність спалювання соломи, як ефективного заходу боротьби з хворобами та шкідниками. При цьому не враховується та шкода, яка завдається фауні. Страждають живі організми (ентомофаги), які є ворогами шкідників. Горить органічна речовина, яка після гідролізу могла б поповнити ґрунт на важливі для рослин макро- (N, Р, К, Са) та мікроелементи.   

Саме зараз, коли в області почалися жнива, важливо розуміти переваги застосування соломи в якості добрива. Адже це може не лише підвищити продуктивність, а й вирішити ряд екологічних проблем: утилізується величезна маса органічної речовини; покращується мінеральне та органічне живлення рослин, солома не забруднює ґрунт високими концентраціями нітратного азоту та органічного фосфору. Також рівномірно розкидана у полі солома в спеку захищає ґрунт від пересихання та ущільнення, не даючи погіршуватися його фізичним властивостям. 

Відповідати на питання буду тут

Про автора
Роман Товстий
Заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації
Роман Товстий
28
Останні публікації