Як стати отаманом

трішки сюжету

Ранньою весною молодий лікар Артем Шеремет повертається до Києва. Рідне місто він покинув разом із армією УНР у лавах якої був військовим лікарем. Київ, тоді вже не столиця України, вдруге опинився під владою більшовиків і зазнавав методичного «червоного терору». Шереметового тестя представники робітничої влади закололи шомполами на власному ґанку, а дружину забрали до губчека. Лікар намагається викупити кохану з полону, але й сам потрапляє до тортурного конвеєру. Дивом виживши, йому вдається втекти та приєднатися до лав отаманаЗеленого, який тоді був одним із прикладів організованої селянської непокори.

суцільні конфлікти

«Справа отамана Зеленого» – переплетіння конфліктних ліній. Перша з них – це протиставлення міста й села. Потрапивши до осередку «зеленівців» у селі Трипілля, Шеремет регулярно грузне у розмовних колапсах. Звичайні його слова часто викликають у селян болісну реакцію. Протиставляючи себе містянам, вони гаряче доводять свою рівність та освіченість. Та попри яскравий синдром меншовартості та самопотребу доводити не вторинність виникає цікавий парадокс. Саме селянство повстало проти нових порядків. Тоді як міська інтелігенція морально зламалася.

Отаман Зелений (центр)

Інше зіткнення відбувається між людською стійкістю та силою обставин. У часи, коли зброю до рук брала більшість чоловіків, а самопроголошеними республіками ставали навіть села, людині залишитися собою і вижити було складно. На початку книги Шеремет – це лікар, який рятує життя. У своїх діях керується логікою та гуманними переконаннями. Триматися свого йому «допомагає» Яків Дзюба – alter ego Шеремета. Коли серйозно припікало Дзюба, бажаючи вижити, щоразу змінював собі «господарів». Протиставляючи себе Дзюбі, Шеремет не зраджує власних позицій. Лікаря не змінило горнило більшовицької катівні, коли це стосувалося його особистого болю. Натомість, ставши частиною «зеленівців», він пов’язав себе з іншими повстанцями словом «побратим». І коли ці зв’язки розривали гарячі кулі, Шеремет усе частіше діяв інстинктивно. Як наслідок, скальпель поступився рушниці, а лікар перетвориться на бійця.

переваги над конкурентами

«Справа отамана Зеленого» – це книга на тему українського повстанського руху 1917 – 1921 рр., де головний персонаж не є героїчною постаттю. Приміром, у книгах-колегах Василя Шкляра «Чорний ворон» і «Маруся», або того ж Кокотюхи «Червоний» у центрі неодмінно стояла людина, яка була серйозною фігурою на історичній шахівниці доби. Натомість у «Справі отамана Зеленого» Артем Шеремет є лише частиною війська, гвинтиком у системі. Вигадана історія звичайної людини добре прижилася на історичному тлі. «Розриву шаблону» не відбулося.

завищені очікування

Роман «Справа отамана Зеленого» вийшов у «Клубі сімейного дозвілля» десятитисячним накладом. Зворотна сторона обкладинки козиряє званням «Золотого письменника України» та численними преміями «Коронація слова»Андрія Кокотюхи.

Андрій Кокотюха

Використати дражливу тему повстанського руху, яка попри свій майже столітній вік зберігає актуальність, не означає неодмінно потрапити в десятку. Це як придбати мультиварку та зробити процес куховаріння автоматичним, час від часу змінюючи пропорції інгредієнтів. Проте з аналогічним успіхом можна харчуватися фастфудом. У випадку зі «Справою отамана Зеленого» не полишає відчуття «кострубатості» тексту. Подій багато, вони динамічні, але сам сюжет сірий. Бракує важливих зв’язків, відповідальних за магію читання та співпереживання героям. Тим не менш, є усі передумову очікувати нових книг про події 1917-1921 рр., а «Справа отамана Зеленого» таким чином є важливим закликом до поповнення тематичних поличок українських книгарень.

Погруддя отамана Зеленого у Трипіллі