Все вигадка, все ілюзія, все Астра

Дизайн книги «Астра»

Книга вийшла цього березня у «видавництві Анетти Антоненко», засновниця якого ще зовсім нещодавно була частиною успішної «Кальварії». Багато там було побито горщиків, але мова про те, що нове видавництво неймовірно зацікавлене у своїй успішності. Права на помилку в нього майже нема, особливо у нашій економічній ситуації. Тобто, якщо «Астру» надрукували, то вочевидь вона дійсно цього варта.

Рекламна кампанія книги наголошує на її жанровій приналежності до психотрилеру. Це слово не нове для нашої літератури (Кідрук постарався), але й не заяложене. Підкорюючись волі книжкових піарників, пропоную Астра-булку розрізати навпіл на «психо» та «трилер» частини. Показово, що й сама книга складається із двох розділів: «Per Aspera» і  «Ad Astra». Разом вони утворюють крилатий латинський вислів «Через терни до зірок».

Наслідуючи автора, почнемо огляд з кінця, тобто з триллер-частини. Вікіпедія каже, що трилер має викликати у читача стан тривоги і страху. У своїй книжці Михед уже від початку лякає, що відбулася дуже-дуже страшна штука і миттєво «бере на понт», що ми читачі слабаки й не читатимемо далі. «А от і обламайся, автор, обламайся», - думає собі середньостатистичний читач і відкриває 25 розділ. Так, маємо зворотній відлік подій. Михед пропонує пройти з ним шлях від початку й до кінця, пояснює як нерозумними дітям, що ж такого відбулося раніше.

Олександр Михед

Віктор Варецький – головний герой книги. Закінчивши університет, хлопчина береться за стартап. До того ж якось халтурно береться, створюючи на тимчасово орендованих шикарних декораціях школу іноземних мов. Варецький замилює очі своїм майбутнім працівникам і дає Михеду вже на цьому етапі курсивним шрифтом писати «все обман» та «все ілюзія». Отакого курсиву буде до біса поміж абзацами тексту. Особливо у першій частині, коли Віктор потрапить на загадковий семінар від компанії «Астра» у карпатське село, якого, за класикою жанру, нема на карті.

Опис семінару займає левову частку книги. Тож аби дотягти читача до його завершення, Михед застосовує свій потужний письменницький арсенал: нагадує курсивом про ілюзорність світу та всюдисущий обман, засипає ніжного книголюба жорсткими спойлерами, обіцяє всім досягнення катарсису, інтригує фатальною розв’язкою і вже просто тягне лінивого читача за вуха, дроблячи текст трьома зірочками (астеріксами) на невеликі розділи.

Цей семінар може стати наріжним каменем для книги. Його опис затягнутий, а художні прийоми Михеда не завжди відганяють сонне зівання. Отже, саме час згадати про «психо» частину Астра-булки. Разом зі своїми персонажами Михед береться досліджувати людську природу. Робить він це скрупульозно та методично, як досвідчений хірург, відтинаючи усе зайве та непотрібне від самих героїв. І немає нікого хто б його зупинив у цьому шматуванні та спробував довести потрібність відтятого.

АСТРА Олександра Михеда | ASTRA by Oleksandr Mykhed | Official Book Trailer

Через компанію «Астра» автор створює дві межі, дві точки неповернення. Перша межа безповоротно міняє та переформатовує свідомість, нерідко ламаючи життя людей. Ті, хто її пройшов стають «білими воронами», але їм відкривається лише пів ширми до істини. Варецькому вдасться подолати й другу межу, він пройде цей шлях до кінця у другій частині книги.

Якщо перший розділ – це скоріше повільна електричка, то другий – це швидкісний міжрегіональний Хюндай. Понесе так швидко і так глибоко, що лише встигай усе помічати. Тут навіть каву не доведеться пити о третій ночі (перевірено).

Психотрилер «Астра» - це перш за все авторський задум і дотримання концепції. Читаючи книгу, не полишало відчуття, що автор чітко знав чого він хоче і якими інструментами цього досягти.

Олександр Михед чи не найперший з сучасних українських письменників, хто поставив собі таку глобальну ціль, як показати ілюзорність світу. Після появи у 1999 році фільму «Матриця» це завдання є невимовно складним. Якщо говорити про дешифровку світобудови за Михедом, то тут «Астра» має більше недоліків, ніж переваг і тяжіє до банальності. Але все це ніяковіє перед досягненням кінцевої мети, бо істина в «Астрі» зовсім не вигадана і стосується кожного з нас. І усі ці знання падають каменем на голову. І як Ви з цим далі житимете, якщо прочитаєте «Астра»?