Чи виправить Валерій Головко «помилку» Удовіченка?

Ухвалою від 3 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалено касаційну скаргу Токаря Віктора Ілліча задовольнити частково. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 2 червня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Віктор Токар, отримавши копію ухвали Вищого спеціалізованого суду, звернувся до голови Полтавської облдержадміністрації Валерія Головка із заявою про поновлення на роботі, пояснивши у тексті заяви, що «одноразового грубого порушення» на підставі, якого пан Удовіченко звільнив Токаря В.І. не було і не могло бути.

Ось повний текст цієї заяви:

Заява про поновлення на роботі

Відповідно до ст. 133 Конституції України, систему адміністративно-територіального устрою України складають: АР Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Такий же територіальний устрій передбачено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

9 грудня 2013 року тодішній голова Полтавської облдержадміністрації Удовіченко О.В. звільнив мене з роботи з трактуванням «за одноразове грубе порушення», якого я не скоїв.

А полягало це «порушення», нібито, у наданні пільгового кредиту за програмою «Власний дім» Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, який я тоді очолював, сільським забудовникам селищ міського типу, що дійсно існували в Українській РСР (Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року).

Станом на сьогоднішній день та на момент мого звільнення, у Конституції України, прийнятої 01.12.1991 року, такої категорії населених пунктів немає.

Рішення про моє звільнення тодішній голова ОДА прийняв, знаючи, що Октябрський районний суд м. Полтави вироком від 07 березня 2012 року визнав законним надання пільгового кредиту позичальникам, які проживають у селищах: Решетилівка, Семенівка, Оржиця, Чутове та інших селищах, які мали статус СМТ. Прокуратура, яка порушувала кримінальну справу, вирок не оскаржувала. Змін до Конституції за цей період також не було.

Таке рішення Удовіченка О.В., яке заподіяло мені істотну матеріальну і моральну шкоду, підпадає під статті 364-366 КК України.

Я не можу погодитися з тим, що, маючи бездоганний понад 50-річний стаж, закінчити його з наклепницьким записом «звільнений за одноразове грубе порушення».

Справа про поновлення мене на роботі нещодавно розглядалася Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Ухвалою від 3 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах ухвалила задовольнити частково мою касаційну скаргу, не знайшовши в моїх діях «одноразового грубого порушення» і скасувавши рішення Октябрського районного суду Полтави та Апеляційного суду Полтавської області, які відмовили мені у поновленні на роботі (копія ухвали додається).

Прошу Вас визнати незаконність мого звільнення з роботи та скасувати розпорядження голови облдержадміністрації від 09.12.2013 року №503-К «Про звільнення Токаря В.І.» та розпорядження від 18.12.2013 року № 513-К «Про призначення Янко С.А.» і поновити мене на посаді голови фонду.

Додаток: на 3 арк.

22.01.2015 року                                                           В.І.Токар

Що спонукало мене написати цей блог, знаючи про те, що заява Віктора Токаря вже побувала на столі Валерія Головка? Причин декілька.

1.  Тільки днями виявилося, що на 27 січня 2015 року було призначено перше засідання суддею Січиокно Т.О. в Октябрському районному суді м. Полтава. Віктора Токаря ніхто не повідомив про це засідання. Повістки про виклик до суду не було. Звісно, позивач не зміг бути присутнім на першому судовому засіданні, якщо воно відбулося.

2. Учора, 3 лютого 2015 року, джерела, наближені до апарату Октябрського районного суду повідомили мені про те, що суддя Січиокно Т.О. призначив наступне засідання на 5 лютого. Увага!!! Знову, станом на 3 лютого, не було повістки про виклик до суду. Тоді я зателефонував до секретаря судді і почав з’ясовувати за це засідання. Виявилося, що засідання таки, дійсно, призначено на 5 лютого 2015 року, на 10 год. 30 хв.

3. Повістка таки прийшла за день до судового засідання – 4 лютого 2015 р. Але відправили її – УВАГА!!! – 3 лютого 2015 року. Тобто, того дня коли я телефонував секретарю судді, щоб дізнатися коли ж таки буде судове засідання. Виходить, що якби я не зателефонував, то ніхто і не збирався б відправляти повістку?..

4. Мені відомо (і далеко не тільки мені) чому Олександр Удовіченко звільняв місце голови фонду Світлані Янко, яка й досі керує фондом. Мені відомо, які стосунки були і є між нинішнім першим заступником голови Полтавської ОДА, куратором фонду Олегом Пруглом і колишнім заступником голови ОДА Юрієм Янком. Останній є свекром нинішнього голови Фонду Світлани Янко.

Враховуючи усе перелічене вище, я не вірю в те, що відбудеться справедливий суд в Октябрському суді м. Полтави. Тому сподіваюся тільки на порядність нинішнього голови Полтавської ОДА Валерія Головка, який визнає незаконність розпорядження Удовіченка про звільнення Віктора Токаря і дасть відповідне доручення юристам, які представлятимуть «інтереси» ОДА у суді.