Позбавили пільги – це добре чи погано?

Сьогодні відбулося засідання членів Ради сільгосптоваровиробників Полтавського району.

Наведу окремі ТЕЗИ виступів.

***

Кононенко М.:

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ.

-у Полтавському районі 67 тис. га земель сільгосппризначення.

-податкова дає дані про сплату податку з 40 тис. га.

-а де поділися ще 20 тис. га?

-хочемо зробити інвентаризацію земель в Полтавському районі. Тому що немає реальної картини.

-але є картина, хто сплачує кошти до бюджету. Приміром, найбільший платник – ПП «Альфа-Капітал».

-є такі підприємства, у яких є землі, але які не сплачують податки. Приклад – підприємство Дукла.

***

Степаненко І.:

-була присутня на зборах  в Полтавському району,  де агітують людей, щоб укладали договори оренди з певними підприємствами. Але ці підприємства не сплачують податки.

***

Кононенко М.:

-хочете – давайте дружно жити.

-закінчаться сервітути – давайте продовжувати.

-плануємо зробити інвентаризацію лісопосадок, щоб закріпити їх за господарствами, які господарюють на відповідній території.

-бо зараз лісопосадки нічиї. Але ж за ними потрібен догляд. Їх потрібно чистити, підсаджувати тощо.

-якщо будете чистити без документів, то можете наразитися на штраф. Тому що це заборонено.

-потрібен документ, що проводиться чистка посадок, а не вирубка лісу.

***

…

***

Чергове питання повістки дня: ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА НА 2017 рік.

Мій виступ по цьому питанню:

***

З нового року сільгосптоваровиробників планують перевести на загальну систему оподаткування зі сплатою податку на прибуток і на загальну систему сплати ПДВ.

-щодо податку на прибуток.

Зараз сільгосптоваровиробники перебувають на єдиному податку, сплачуючи його залежно від кількості землі в обробітку.

А якщо перейдуть на загальну систему оподаткування, то з прибутку (доходи мінус витрати) будуть сплачувати 18%.

-щодо ПДВ.

До початку цього року сільгосптоваровиробники, які перебували на спецрежимі ПДВ цей податок до бюджету не сплачували, а залишали в своєму розпорядженні на різні виробничі цілі.

В цьому році сума податкового зобов’язання зі спецрежимної діяльності частково перераховується до бюджету – у розмірі:

-85% від операцій із реалізації зернових і технічних культур;

-20% від операцій із реалізації продукції тваринництва;

-50% від реалізації інших сільгосптоварів/послуг.

А з наступного року планується всю суму податкового зобов’язання перераховувати до держбюжету.

Це добре чи погано?

Звісно, що будь-яка копійка, яку в нас забирають – для нас це погано. Адже ці кошти ми відриваємо від наших виробничих потреб. На цю суму ми вже не зможемо придбати насіння, добрива, гербіциди, не зможемо придбати нову техніку.

Фактично наші можливості подальшого розвитку зменшуються.

Але наскільки зменшуються?

Наскільки нам буде погано?

А, може, нам буде добре?

ПРОПОЗИЦІЯ

Моя пропозиція така.

Ми повинні порахувати, скільки ми втрачаємо і як це вплине на нашу діяльність. Нам потрібні цифри.

Які цифри?

Наприклад, зробимо такий експрес-аналіз. Візьмемо цифри за минулий рік і за 9-ть місяців цього року, а потім порахуємо аналогічні цифри за умови, що ми вже не користуємося пільгами, а перебуваємо на загальній системі оподаткування. І порявняємо.

Показники для цифр див. у таблиці.

Показники пільгової сільгоспдіяльності в таблиці (тис.грн.)

№ пор.	Показники	2015 р.			9-ть міс. 2016 р.
		Пільги	Без пільг	Порівняння (гр.3 – 2)	Пільги	Без пільг	Порівняння (гр.6 – 5)
	1	2	3	4	5	6	7
1	Дохід			Х			Х
2	Витрати			Х			Х
3	Прибуток (дохід мінус витрати)			Х			Х
4	Єдиний податок (для пільг)/ податок на прибуток (без пільг) – 18% від прибутку		_______ (ряд. 3 гр. 3 х 18%)			_______ (ряд. 3 гр. 6 х 18%)
5	ПДВ, сплачене до бюджету
6	ПДВ у власному розпорядженні
7	Кошти у власному розпорядженні (рядок 3 – рядок 4 + рядок 6)
8	Сума здійснених інвестицій (придбання, будівництво об’єктів основних засобів)		_______ (з графи 2 рядка 8)	Х		_______ (з графи 5 рядка 8)	Х
9	Сума податків, сплачених до бюджету (рядок 4 + рядок 5)

Маючи вже цифри, ми можемо чітко казати, наскільки все погано чи добре.

Що ми втрачаємо?

Наприклад, кошти у власному розпорядженні з рядка 7 – це сума, яка використовується на розвиток підприємства, на виплату дивідендів власникам. Тобто, ця сума характеризує сенс існування підприємства. Чим вона є більшою, тим сенс досягнуто повніше.

А цифра з рядка 8 характеризує рівень розвитку підприємства. Порівнявши цифру з рядка 7 і 8 бачимо, яка сума розвитку (рядок 8) здійснена за рахунок власних коштів. Якщо сума з рядка 8 більша за суму з рядка 7, то для здійснення інвестицій своїх коштів недостатньо і слід залучати сторонні кошти – кредити, позики тощо.

І так далі, на підставі цих скупих цифр можна зробити цілком адекватний аналіз ситуації.

***

Як приклад, пропоную ознайомитися з даними за минулий рік по досить успішному невеличкому фермерському господарству. Господарство звернулося до нас з проханням проаналізувати, які наслідки його очікують після відміни пільг.

Ось які дані нам надано:

№ пор.	Показники	2015 р.
		Пільги	Без пільг	Порівняння (гр.3 – 2)
	1	2	3	4
1	Дохід	2 027,2	2 027,2	Х
2	Витрати	590,7	590,7	Х
3	Прибуток (дохід мінус витрати)	1 436,5	1 436,5	Х
4	Єдиний податок (для пільг)/ податок на прибуток (без пільг) – 18% від прибутку	8,4	258,6 (ряд. 3 гр. 3 х 18%)	250,2
5	ПДВ, сплачене до бюджету	0	259,0	259,0
6	ПДВ у власному розпорядженні	259,0	0	-259,0
7	Кошти у власному розпорядженні (рядок 3 – рядок 4 + рядок 6)	1 687,1	1 177,9	-509,2
8	Сума здійснених інвестицій (придбання, будівництво об’єктів основних засобів)	468,3	468,3 (з графи 2 рядка 8)	Х
9	Сума податків, сплачених до бюджету (рядок 4 + рядок 5)	8,4	517,6	509,2

На придбання основних засобів (здійснення інвестицій) фермерське господарство витратило 468,3 тис. грн. Разом з тим сума податків, яку доведеться додатково сплатити за рахунок відміни пільги – 509,2 тис. грн. Тобто, сума забраної пільги більше, ніж інвестиційні вкладення підприємства! Це означає, що у підприємства зменшаться інвестиційні можливості. Воно надалі не зможе розвиватися. Його розвиток фактично припиниться.

Сума податків, які доведеться сплатити до бюджету збільшиться в 61,6 (517,6 : 8,4) раз!!!!

Вигідність цієї діяльності для фермерського господарства впаде на третину! - на 30% (509,2 : 1 687,1).

Відтак сенс займатися зазначеною діяльністю у фермерського господарства пропадає.

Пропадає сенс – діяльність зменшується або припиняється.

***

Отже, пропоную всім членам Ради зібрати докупи свої цифри, передати їх до Ради. У Раді проведуть аналіз і зроблять чіткі висновки в цифрах – ЩО НАМ СВІТИТЬ, КОЛИ ВІДМІНЯТЬ ПІЛЬГИ?

Після цього пропоную знову зібратися, обговорити ситуацію з конкретними цифрами і думати, що робити далі.

А без конкретних цифр маємо пусті балачки. Адже повної картини ми не бачимо.

***

ІНШІ ТЕЗИ ВИСТУПІВ УЧАСНИКІВ ЗАСІДАННЯ РАДИ:

***

ГОЛОВНЕ – ПРОЗОРІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ

-сільгосптоваровиробників слід ставити в рівні умови.

-зараз податки сплачують здебільшого великі підприємства. З одноосібниками (фермерами тощо) ситуація цікава. Вони без оформлення договорів оренди беруть в роботу людські землі, надані останнім для ведення особистого селянського господарства. Податків з цієї землі фермери (одноосібники) не платять. При виплаті людям орендної плати також не платять податків, а на сьогодні це 19,5% від суми оренди.

-де вони беруть насіння, де вони беруть добрива, гербіциди, паливо? Куди вони дівають продукцію?

-працюють непрозоро, без документів.

-колись за посів давали дотацію, але тільки тим, хто надасть документи на придбання насіння тощо. То одноосібники дотацію не оформляли, бо документів у них не було. Така от прозорість.

-отже, стоїть завдання, щоби одноосібники працювали прозоро, платили податки, допомагали громадам, на території яких вони працюють.