Кілька порад активістам щодо акцій біля «Сбербанку»

Сьогодні біля «Сбербанку» пройшла акція, організована Конгресом українських націоналістів. Десяток людей увірвалися в будівлю і почали «кошмарити» одного з менеджерів. Основний меседж активістів — неприпустимість обслуговування людей за паспортами ДНР/ЛНР у російських відділеннях «Сбербанку». Але яке відношення до цього має клерк з Полтави? 

Відеорепортаж з акції. Автор: Олександр Демідович

Вийшовши на вулицю, організатори акції обписали будівлю банку балончиком та оббризкали фарбою, імітуючи кров. Окрім них, тут стояло декілька людей з прапорами, які приєдналися до процесу. На цьому акція, судячи з відео, закінчилась.

Ініціатива сама по собі непогана. Але реалізація викликає питання. Особливо зупинюся на декількох моментах:

• Об’єктом тиску виявилася людина, яка не відповідає за прийняття рішень і не може вплинути на ситуацію. «Пресувати» клерка через політику банку (тим більше, рішення приймалося в іншій країні) — те саме, що намагатися вилікувати ангіну краплями від нежиті;

• Акція не викликала резонансу: ні представників ЗМІ (окрім одного відеоблогера), ні громадськості біля «Сбербанку» не було. Це говорить про відсутність інформсупроводу;

• На акції не використали нових прийомів. «Сбербанк» багато разів обливали кров’ю та обписували балончиком. Історія з сумкою, яку активісти дали клерку, щоб збирав речі і забирався з Полтави, теж не викликає цікавості.

Розмальована вітрина банку (фото: Микола Лисогор)

Не розмінюйтесь на дрібну рибу

Атака на пересічного службовця не викличе суспільного резонансу. Крім того, він навряд чи дасть компетентну відповідь чи прийме якісь дії. Тому що не має повноважень. Все, що зможе — реагувати на нападки завченими на корпоративних тренінгах фразами.

На місці організаторів акції, я б обрав мішенню Нацбанк. Саме він надає ліцензію «Сбербанку» на роботу в нашій країні. А паралельно можна проводити акції під самим російським банком.

Навіть без бюджету є широкий інструментарій для тиску на НБУ:

• Використання інструменту петицій. Публічний збір підписів за закриття «Сбербанку» і подальша передача їх в НБУ — перевірений інструмент, який класно виглядає в медіа. Крім того, це створить образ залучення до акції багатьох людей. Також можна скористатися і електронними петиціями на сайті Президента;

• Залучення до ініціативи лідерів думок. Майже будь-який український політик або активіст захоче долучитися до антиросійської акції. Якщо не з добрих намірів, так для особистого PR. Тим більше, тема з паспортами ЛНР/ДНР та «Сбербанком» доволі гаряча;

• Проведення кампанії в соцмережах (знову ж таки, за участі лідерів думок). Тут можна і окрему спільноту створити (наприклад, «НБУ допомагає терористам»), і розповсюджувати повідомлення через вже існуючі, і флешмоби та хештеги запускати.

Якщо про акцію не пишуть — її не було

Сьогодні все максимально зав’язане на медіа. Якщо забути про це, на заходи так і буде приходити по кілька людей. Інформаційну кампанію акції варто було б починати за тиждень (мінімум) і використовувати всі доступні інструменти:

• Зустрічі в соціальних медіа. Facebook дає можливість безкоштовно запрошувати друзів долучитися до зустрічі. Зважаючи, що аудиторії активістів КУН і акції проти «Сбербанку», скоріш за все, перетинаються — інструмент ефективний;

• Підготовка і розсилка прес-релізів. У кожної організації має бути база ЗМІ. Перед заходом варто готувати і надсилати їм прес-реліз. І, крім того, не забувати подзвонити в редакцію та нагадати про нього — адже журналісти щодня отримують безліч листів. Без належного інформування ЗМІ не дізнаються про ініціативу і проігнорують її;

• Запрошення лояльних активістів. Як і у випадку з базою ЗМІ, у Конгресу має бути пул лояльних активістів, та людей, які ходили на подібні акції до цього. Це — ядро майбутніх заходів. Тому їх потрібно запрошувати особисто. Краще всього у телефонному режимі;

• Робота з цільовими групами. У місті є десяток організацій колишніх бійців АТО та націоналістів. Можна і треба консолідувати їх зусилля для проведення таких акцій;

• Використання стікерів. Як показує практика, стікери — економний, але ефективний вид зовнішньої реклами. Крім того, їх просто клеїти. Але робити це потрібно в місцях, де потенційно може бути цільова аудиторія акції: студенти істфаку, військові, ультрас, пенсіонери (зазвичай, вони мають найбільше часу на участь у заходах);

Приклад вдалого використання стікерів — акція Бойкот російських товарів

• Запрошення перехожих. Цей метод не найефективніший, але дозволить створити атмосферу перед заходом. 3-4 людини в різних точках біля місця проведення акції можуть пропонувати бажаючим долучитися до неї.

Креатив — усьому голова 

Після N-ого використання механіки перестають приносити емоції. А це найголовніший елемент таких акцій. Тому якими б ефектними і ефективними не були обливання «Сбербанків» по Україні кров’ю, потрібно шукати альтернативу.

Одна з минулих акцій біля Сбербанку — знову імітація крові (фото: Богдан Андреєв)

• Виставка портретних знімків загиблих бійців з Полтавщини біля банку. Як би це цинічно не звучало, але смерть завжди викликає емоції. Тим більше, якщо мова йде про чоловіків, які гинули за Україну, доки російський «Сбербанк» продовжував тут працювати;

• Мовчазний протест. Спочатку цікавість, а потім багато емоцій викликали б люди, які мовчки застигли біля банку з плакатами: «Досить спонсорувати терористів», «Скільки можна крові українців» і так далі;

• Лежачий протест. Цей метод теж дає гарну картинку. Працюючи зі «Сбербанком», його клієнти так само переступають через інтереси України. Не кажучи вже про менеджерів;

• Роздача всім, хто заходить до банку флаєрів з символікою ДНР/ЛНР та текстом: «Дякуємо за допомогу терористам».

Це лише кілька варіантів. Провівши «мозковий штурм», можна згенерувати їх набагато більше. А потім зупинитися на найбільш підходящому.

Висновки

До будь-якої акції потрібно серйозно готуватися. І завжди використовувати всі можливі механіки (звичайно, в рамках бюджету). В іншому випадку вона стане пустою витратою часу: для організаторів і учасників. А умовний банківський клерк та перехожі так і не зрозуміють, що відбулося.

Тому перш ніж братися за щось, потрібно сісти і гарно «побрейнштормити»: що і як робити. І планувати варто не за день до акції, а маючи час на підготовку та реалізацію ідей. Адже якщо не для суспільного резонансу та привернення уваги до проблеми, то для чого ще потрібні такі ініціативи?