Полтавська битва за "шість очок"

Цими вихідними нарешті стартувала весняна частина чемпіонату України з футболу.  Не зважаючи на складну політичну ситуацію в країні, на всіх аренах, де б не проходили ігри, а це стадіони різних регіонів, і Харкова і Львова і Києва і Полтави, не було зафіксовано жодної провокації, або будь-якого інциденту.

Для Полтави пробудження від зимової футбольної сплячки відбулося ще в п’ятницю, коли вболівальникам та журналістам представили трьох новачків які поповнили Ворсклу під час зимової перерви.

А вже в неділю,  на вболівальників чекало справжнє футбольне свято, офіційний старт чемпіонату в 2014 році. Волею переносів, відкривати весняну частину чемпіонату Ворсклі випало з командою, з якою команда Василя Сачка веде безпосередню боротьбу за потрапляння в Лігу Європи, а тобто на команди, і їх вболівальників очікував так званий матч за «шість очок».

На жаль полтавський вболівальник знову виявився не надто охочим підтримати рідну команду безпосередньо на стадіоні, на грі були присутніми всього близько трьох тисяч вболівальників. Можна думати про різні причини небажання полтавців йти на стадіон, чи то  прохолодна погода завадила, чи то побоювання інцидентів які могли статися, але факт залишається фактом в кількісному вимірі Ворскла продовжує пасти задніх в плані підтримки на стадіоні. Що не можна сказати про якість вболівання у Полтаві, чого тільки варті, перші в країні, Автофани які перед кожною домашньою грою організовують автопробіги містом, закликаючи містян іти на стадіон. У нас досить потужний, і майже завжди заповнений сектор ультрас. Зокрема вчора на цьому секторі було вивішено банери, із закликом про Вільну, Єдину і Неподільну Україну, також сподобалось виконання хлопцями національного гімну, на початку та в кінці матчу, а їх скандування Слава Україні, на які протилежні сектори дружно відповідали Героям Слава, не залишило байдужим абсолютно нікого з присутніх на матчі.

Що ж стосується самої гри, то вона виявилася типовою для початку сезону і мала не надто привабливий для глядача малюнок. Хоча заради справедливості треба зазначити, що розпочала Ворскла здорово, вже на першій хвилині новачок команди Санжар Турсунов поборовся в центрі поля і переправив м’яч на фланг на Громова, проти якого  суперники порушили правила ледь не на лінії штрафного майданчика, зі штрафного пробивав Міщенко, вийшло не погано, Сантіні не без зусиль відбив м’яч який летів у кут. Після цього Ворскла продовжила небезпечно атакувати, думаю, що тренером була зроблена ставка на швидкий гол. Під час перших хвилин виділявся Турсунов, саме з його флангу йшла основна загроза воротам Зорі, під час однієї із атак Санжар включився в боротьбу, заробив аут, після вкидання якого міг забивати Яховіч, але на висоті виявився голкіпер луганчан. Також було небезпечно у володіннях Сантіні після розіграшу чергового стандарту, коли ледь не половина гравців Ворскли завдавала ударів по воротах, влучаючи при цьому не в самі ворота, а в суперників. Після стартового пожвавлення господарів активністю відповіли і гості, у їхньому складі виділялися  Хомченовський та Болі. Далі гра проходила переважно в центрі поля, гра заспокоїлась. Аж до того моменту, поки активний Хомченовський не прорвався лівим флангом та не викотив м’яч на пусті ворота своєму партнеру Яніку Болі,  який такі моменти реалізовує із заплющеними очима.  На цьому ї завершився перший тайм.

Не зважаючи на мінус в рахунку, під час перерви все ж вірилося, що Ворскла зможе переломити хід поєдинку, і принаймні не програти цю гру.

Так і сталося, вже на початку другого тайму команда Василя Сачка зуміла відігратися, Олег Міщенко добре подав з кутового, а Адіс Яховіч виявися найбільш спритним у воротарському майданчику гостей. Більше ніяких цікавих подій у цьому матчі не відбулося, хіба, що можна згадати вихід все того ж Хомченовського сам на сам з Непогодовим, на щастя Дмитро пробачив захист Ворскли за неуважність.

Отже, в битві за «шість очок» команди здобули по одному пункту, і вже в заочній боротьбі продовжать боротьбу за путівку в Лігу Європи.