Розмір тексту

Експеримент з вільними грошима в РФ

Експеримент з вільними грошима Гезеля в селі Шаймуратово Кармаскалинського району, Башкирія, Російська федерація. Один з організаторів експерименту – Рустам Давлетбаєв.

davletbaev.jpg

В 2008 році відбулася економічна криза, яка не обминула і його підприємство. Цю кризу він сприйняв, як особисту помилку і взявся за  знання, почав ретельно перечитувати всю інститутську програму, яку колись вчив. В книзі Джона Кейнса наткнувся на таку фразу: «Майбутнє більше повчиться у Гезеля ніж у Маркса». Це зацікавило Рустама і він почав вивчати Гезеля. Будучи людиною-практиком він хотів на ділі перевірити дію вільних грошей. Він запропонував своєму другу Артуру Нургалієву, директору ООО «Шаймуратово», запровадити гроші Гезеля в своєму господарстві. Підприємство потерпало від кризи. Не вистачало ліквідності – все ніби було, а грошей не вистачало. Робітникам доводилося затримувати зарплату. Щоб полегшити ситуацію, працівникам в магазині видавали продукти в рахунок зарплати. Але ця процедура була незручна, продавець був змушений вести записи в спеціальному "Зошиті Боргів", потрібен був особистий підпис працівника (діти, або дружина не могли купувати), а потім записи з зошита несли в бухгалтерію, де вираховували з зарплати зазначену суму. Ця незручність призводила до того, що торгівля велася мляво. Отже обговоривши проблему, змоделювавши систему і розглянувши всі плюси і мінуси вирішили почати експеримент.

В травні 2010 року taloni.jpgввели так звані товарні талони. Дуже цікавим є практичний механізм демереджу. Рустам Давлетбаєв запропонував не клеїти марки, а просто намалювати на товарному талоні таблицю з датами і відповідними до них номіналами банкноти. Дивлячись на банкноту ви бачите скільки вона коштує сьогодні, скільки вона коштуватиме через місяць, через два і т. д. В даному експерименті величина демереджу склала 2% від номіналу, за кожні чотири тижні. Або 26% за рік. Звичайно таблиця має багато переваг: не потрібно друкувати цінні марки, не потрібно влаштовувати пункти їх продажу, не потрібна процедура наклеювання. Недоліком можна назвати те, що потрібно уважніше додивлятися до банкноти, бо замість одного номіналу великим шрифтом, там присутні декілька номіналів невеликого шрифту.

Через рік експерименту, підприємець вирішив продовжити експеримент, бо гроші Гезеля виявилися дуже зручним і потрібним інструментом.

ПЕРСПЕКТИВИ НА МАЙБУТНЄ

ПРОЕКТ «АСПІРІН»

 Рустам Давлетбаєв з однодумцями вирішили розширити проект. Було створено Агентство стимулювання підприємницьких ініціатив «Ресурси і Новації» (АСПІРІН). Мета - розробити систему вільних розрахунків, у вигляді електронної платіжної системи. Нею зможуть скористатися підприємці всього краю. 

Правила функціонування системи:

-         Фінансова амортизація (плата за володіння грошима);

-         Розрахунковий та ощадний рахунок. Розрахунковий підлягає фінансовій амортизації. А ощадний – ні. Він створений для того, щоб людина, якій не потрібно в даний момент витрачати гроші, але яка хоче уникнути амортизації, могла зберегти свої кошти. Але це при умові визначеного терміну;

-         Безпроцентна позика з можливістю повернення не лише вільними грошима, але і «зовнішніми» рублями;

-         Емісійний принцип товарно-грошового балансу;

-         Конвертація на дві цілі: оплата податків і виплата зарплати.

Рустам Давлетбаєв співпрацює з такими експертами-економістами, як Михаіл Хазін, Олег Григорьев, В’ячеслав Глазичев. Є домовленість з одним банком, який виступить оператором цього проекту. Але проект не монопольний і будь-хто може приєднуватися до нього. Попередньо проект підтримали: Школа соціального інженерингу, Асоціація молодих підприємців Росії в РБ, члени ради директорів «Національний брокер Росії», Уральський фінансовий центр, Асоціація кредитних організацій РБ, члени «Асоціації юристів Росії».

Інформація взята з книги "Знищення лихварства" Микола Кардач можна тут:
http://novigroshi.org/doc/zl.docx

Про автора

Юрій Шевченко

Юрій Шевченко

Економіст

10
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему