Гадяцька сорочка - елемент нематеріальної культурної спадщини Національного переліку
Гадяцьку сорочку вже знають по всій Україні.
Адже вишиту жіночу сорочку із Гадяча, як і п’ять нових позицій, внесли до списку нематеріальної культурної спадщини України.
Щиро радію, що командна робота десятків людей протягом кількох років увінчалася успіхом.
З історії. Традиційно для сорочок українські майстрині обирали червоний колір. Адже саме його найлегше було добути. Проте унікальними були сорочки, які вишивали нитками кольору індиго (проміжний між темно-синім та фіолетовим). Такого кольору неможливо було досягнути за допомогою натуральних барвників. Та сині нитки можна було придбати на базарах Гадяча. Нині такі сорочки знавці давнього одягу називають гадяцькими. Однак колись їх знали за зовсім іншою назвою. "Жидівки" – саме так називали сорочки із синіми орнаментами. Барвники індиго з Індії привозили єврейські купці. Саме тому жителі Гадяччини почали називати свої сорочки "жидівками", а нитки – "жидівськими". Сорочка-"жидівка" була характерною для сіл Лисівка, Плішивець, Броварки, Вельбівка, Хитці, Книшівка. Сорочка-"жидівка" була лише жіночою. У вишивці поєднувалися рослинні та геометричні орнаменти. В одній сорочці може використовуватися до десяти різних технік: вирізування, або лиштва, або низинка, протяганка, набирування, "пухлики", лічильна гладь (лиштва), настилування.
Враховую те, що перший крок проекту «Гадяцька сорочка» зроблено у липні 2019 року - подали матеріали до Національного переліку. Саме тоді відділ культури і туризму Гадяцької міськради отримав завдання від Департамент культури і туризму облдержадміністрації - кожному району знайти перлину свого краю. Про гадяцьку сорочку говорили дуже мало, але відома майстриня Наталія Свиридюк підказала цей напрямок. Відтоді гадяцькі краєзнавці, майстри і місцеві жителі почала збирати матеріали про вишивку.
Потім був проект Галини Ніженець " Іде корінням в глибину століть блакитноока гадяцька сорочка" та інші. У місцевих жителів залишилося не багато сорочок, так як їх скуповували у приватні колекції. Але команді дослідників вдалося зібрати достатньо матеріалів, щоб подати гадяцьку сорочку спочатку до Обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Це зробили у 2020-му.
За ці роки зроблено дуже багато. Велика заслуга у цьому співробітників закладів культури та небайдужих гадячан.
Нині орнамент гадяцької вишиванки оживає на одязі, екоторбах і навіть речах для військових. Найбільше популяризують гадяцьку сорочки самі гадячани. Наприклад, кілька років тому колективу Гадяцького будинку культури пошили сценічні костюми із використанням кольору і техніки вишивання гадяцької сорочки. Кепки, футболки, екоторби та навіть патчі для військових із стилізованими елементами гадяцької сорочки, не кажучи вже про самі вишиванки.
Наша Гадяччина – багатий і неповторний край! Переконаний, що ми зможемо зберегти і донести красу та багатство нашого краю своїм нащадкам!
