За рахунок кого не можна фінансувати збройні сили України
Вчора Верховна Рада України виділила майже 7 млрд. грн. на потреби Збройних Сил України, прийнявши відповідні зміни до Державного бюджету України на 2014 рік.
Виділені кошти будуть спрямовані на формування резервного фонду для реалізації програм, спрямованих на підвищення обороноздатності країни, відповідно, для Міністерства оборони, Внутрішніх військ і Держприкордонслужби.
Питання фінансування Збройних Сил України на сьогодні, безперечно, є надзвичайно важливим та необхідним, бо ми без перебільшення стоїмо на порозі війни. Проте за рахунок яких статей витрат ми сьогодні це робимо? Проаналізувавши документ, знаходжу пропозицію перерахувати на армію 300 млн. грн., які передбачалися на забезпечення житлом інвалідів, чорнобильців, воїнів-інтернаціоналістів. Наступна така ж сума була передбачена на одноразові виплати матерям-героїням, інвалідам і непрацюючим малозабезпеченим; 607 млн. грн. знято із забезпечення харчуванням (сніданками) учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Я розумію всю необхідність збільшення витрат на армію, але невже у державному бюджеті не знайшлось надвитрат в інших державних органах та агенціях, що аж довелося скорочувати соціальні видатки?!
Нещодавно я запропонував зняти з нардепів пільги та привілеї, зняття яких принесло б економію Державному бюджету кожного року більше 100 млн.грн. Майже два роки пройшло після Євро-2012, а ми й сьогодні залишаємо на його фінансування 1 млрд. 200 тис. грн. А ряд державних інституцій у вигляді інспекцій та комісій, які ніякої користі державі не приносять, а відомі лише своїми корупційними схемами. Невже такі видатки є більш необхідними державі, ніж соціальний захист населення?
Також поруч із збільшенням видатків на українську армію запропоновано збільшити фінансування на обслуговування діяльності Президента України та Адміністрації Президента України на суму 27,8 млн. грн., що, як на мене, викликає сумніви, враховуючи те, що фактично Президента немає.
Вважаю, що ми повинні сьогодні шукати розумні джерела фінансування Збройних Сил України, не скорочуючи соціальних виплат вразливим категоріям населення. Нам усім зараз не просто, але ми не маємо морального права вирішувати загальнонаціональні проблеми за рахунок інвалідів, чорнобильців, одиноких матерів чи дітей.
