100-р Української революції.Книга та просвітницькі телерадіовиступи про Український клуб у Полтаві
«Український клуб у Полтаві: - пам’ятка доби національного відродження та Української Революції». Книга із такою назвою цими днями побачила світ. Презентація дала старт масштабним заходам влади і громадськості з відзначення на Полтавщині сторіччя Української революції 1917-21 років в рамках історико-просвітницького проекту Українського інституту національної пам’яті «Місця пам’яті»
Авторами цього історичного дослідження стали Заслужений працівник культури України,заступник директора обласного краєзнавчого музею,член «Просвіти» Володимир Мокляк , Заслужений працівник культури України, голова Полтавського міського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Тарас Пустовіт та директор краєзнавчого музею Олександр Супруненко.
Нове історичне видання презентували громадськості у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського як спільний проект цього закладу, а також Центру охорони та досліджень пам'яток археології управління культури Полтавської ОДА та Державного архіву Полтавської області.
Будинок Українського клубу по Стрітенській
Протягом десятиліть комуністично-російський окупаційний режим нищив пам’ять про події Української революції 1917-21 років, зокрема й про будинок Українського клубуу Полтаві. Тож, видання книги стало вагомою подією у справі відновлення історичної пам’яті українців. Цегляний будинок по вулиці Стрітенській, 37 ( колишня Комсомольська) у Полтаві будували наприкінці позаминулого століття як поліклініку. Втім, краєзнавці й історики облцентру знають споруду завдяки видатним історичним подіям. Зокрема, восени 1913 року у ньому за участі видатного політика, вченого та громадського діяча, майбутнього голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського започатковано Український клуб, який був тоді на той час головним осередком українського культурного відродження.
Як зазначив голова міського товариства «Просвіта» Тарас Пустовіт: «…тут бували видатні діячі української культури та українського визвольного руху Микола Міхновський, В’ячеслав Липинський, Федір Вовк (про цю особистість "Прсвіта" розповість у наступному блозі), Борис Мартос , Дмитро Багалій, Павло Чижевський, Віктор Андрієвський (авт.-діяч «Просвіти», у період УНР – Полтавський губернський комісар народної освіти)».
«Саме у цьому будинку розташовувався штаб першого українського полку ім. Богдана Хмельницького армії УНР, а в часи гетьманату Павла Скоропадського створено український університет, де працювали корифеї української науки»,- сповістив Олександр Супруненко, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
«Ми цілеспрямовано працювали надцією книгою, щоб пошанувати видатних діячів національної культури та Української революції 1917-21 років, щоб зберегти цю будівлю на майбутнє. Бо місто швидко змінюється, стара Полтаваруйнується . От щоб зафіксувати і показати велич і ауру Полтави столітньої давнини, це й потрібно робити»,-підсумував на презентації голова міського товариства «Просвіта» Тарас Пустовіт.
Дослідженню про Український клуб у Полтаві суспільна телерадіокомпанія «Лтава» присвятила розлогі, професійні радіо- та телерепортажі за участю Тараса Пустовіта. Зокрема, запрошуємо прослухати репортаж Світлани Фільчак ( з 7 по 11 хвилину ) у радіопередачі «Академія мистецтв» , а також переглянути семихвилинний репортаж журналіста-історика Сергія Блавацького у телепередачі «Культурний простір» (з 37 по 44 хвилину включно)
