25.12.2016 | 21:38

«Декомунізація і політика національної пам’яті в Україні: реалізація, результати, перспективи»

Таку назву мала масштабна триденна  міжнародна конференція, яка нещодавно відбулася у Львові. Її  учасники поділилися  досвідом  своїх країн та підбили підсумки цьогорічного виконання в Україні декомунізаційного законодавства. Форум «декомунізаторів» Східної  і Центральної Європи організував  Український інститут  національної  пам’яті (УІНП), Фонд Конрада Аденауера та Братство магістрів Академії державного управління «Брама».  Полтавське обласне товариство "Просвіта"   репрезентував  на зібранні автор цих рядків.

Конференція мала такі тематичні розділи – «Декомунізація в Україні: підсумки і перспективи», «Опрацювання комуністичного минулого у Німеччині», «Декомунізація та політика пам’яті. Досвід посттоталітарних країн», «Немирний діалог про минуле: національна історія Білорусі  у фокусі громадянського конфлікту», «Декомунізація у Молдові - успіхи і розчарування», «Національна і регіональна пам’яті: як уникати конфліктів».

    Підсумки виконання «декомунізаційного» закону підбили перший заступник голови УІНП Володимир Тиліщак та працівники цього центрального органу виконавчої влади - юрист Сергій Рябенко, начальники відділів УІНП Богдан Короленко, Павло Подобєд та ін. Вони наголосили, що пропозиції щодо нових назв об’єктів топоніміки готувалися на основі кількох ключових засад - відродження старих історичних назв, врахування географічних, економічних та етнічних особливостей населених пунктів, вшанування історичних подій та постатей. Так, приміром, відродилися старі історичні назви – Олешки  (замість Цюрупинська, на честь Олешківської Січі Запорозького козацтва) та Бахмут на Донеччині (замість Артемівська), або ж  з´явилися нові назви сіл - Синьожупанники (на честь Синьожупанної дивізії військ УНР) та Гордієнківці - на честь кошового отамана Запорізької січі  Костя Гордієнка, який виступив разом із Іваном Мазепою за волю України, проти московського поневолення. Загалом по Україні демонтовано 1 тисячу 234 пам’ятники Лєніну та 266 - іншим діячам окупаційного російсько-більшовицького режиму. Доповідачі акцентували на проблемах, які поставали в процесі декомунізації. Це і відсутність єдиного переліку об’єктів топоніміки населених пунктів, і єдиного переліку пам’ятників та пам’ятних знаків, і документів про час та підстави присвоєння назв об’єктам топоніміки населених пунктів, і вичерпної інформації про діячів комуністичного режиму «місцевого» рівня. Варто згадати  і спроби  відновлення імперської російської  символіки замість комуністичної, «медово-яблуневі» назви замість комуністичних. Доводилося долати і такі собі хитрощі  «фейкового», несправжнього  перейменування, коли  назва не змінювалася. Говорилося про пасивність багатьох громад, небажання або ж свідоме гальмування чи саботування закону з боку місцевих рад та міських голів. Тут зауважимо, що міського голову Полтави на цьому міжнародному форумі нещадно  критикували  за заяви та  дії з блокування  декомунізаційного закону, адже, як відомо, він увійшов у топ-трійку найзатятіших в Україні саботажників. Втім, відзначили доповідачі, попри все - мети досягнуто, справедливість відновлено: переважну частину мапи України очищено від комуністичної корости.

    Втім,  повідомлялося, що додатковий аналіз ситуації з перейменуванням населених пунктів засвідчив: через певні об’єктивні обставини з поля зору декомунізаторів  випали деякі топоніми. Приміром, до ВР буде внесено подання щодо перейменування села Новопетрівське  на Полтавщині, яке назване на честь сталінського прихвосня, всесоюзного старости і  одного із організаторів голодомору-геноциду Петровського. Також представники УІНП, який виступає третьою стороною у судовому позові Полтавської облдержадміністрації, висловили думку, що за саботаж декомунізації та пропаганду комуністичного режиму Опішненській  селищній голові загрожує кримінальне переслідування і 3 роки ув´язнення.

    Про реалізацію  громадсько-волонтерського проекту крайової «Просвіти»  «Декомунізація на Полтавщині»  розповів автор цих рядків. Ключовими етапами проекту стали  підготовка проекту розпорядження голови ОДА Валерія Головка, яким, серед іншого, передбачалася і реконструкція і кардинальне оновлення експозицій радянського періоду у Полтавському обласному краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. До речі, нещодавно у краєзнавчому музеї відкрито нову постійну експозицію, присвячену УНР, діячам національного відродження, зокрема «Просвіти», діячам української революції 1917-21 рр.  Також  це просвітницькі інтернет-кампанії про назви вулиць Полтави  і моніторинг виконання закону через інформзапити до органів місцевого самоврядування  і виконавчої влади. Йшлося й про  діяльність   Полтавської міської громадсько-наукової топонімічної групи, 70 відсотків напрацювань якої врахував голова ОДА.

На міжнародній конференції мали слово керівник Представництва  Фонду Конрада Аденауера  Габріеле Бауман, історик, директор Меморіалу Берлін-Хоеншонхаузен (Німеччина) Хубертус  Кнабе . Останній цікаво розповів про відновлення 16 тисяч документів «Штазі» через комп’ютерні  технології. Ці документи екс-працівники  комуністичної спецслужби намагалися знищити напередодні об’єднання Німеччини .

  Кандидат історичних наук, голова «Білоруської жіночої ліги» Ніна Стужинська зауважила, що в Білорусі  до 1994 року влада і громадськість намагалися розсекретити  архіви радянського періоду , але після приходу Лукашенка  у 1994 році  ситуація законсервувалася, істориків, які не вписалися у радянський контекст брутально звільнено. Ніна Стужинська наголосила, що нині на державному рівні культивується  маніпуляція, яка не має нічого спільного з історичною наукою: лукашенківська пропаганда нав’язує думку, мовляв, історія Білорусі показує, що без «братньої» Росії  цю країну чекає загибель. Як приклад білоруський історик навела пропаганду  культу ката білоруського народу,  відомого російського воєначальника Суворова.

  Доктор історичних наук з Інституту історії держави і права Академії наук Молдови, екс-міністр молоді Молдови Октавіан Тіку поділився досвідом декомунізації при екс-Президенті Міхай  Гімпу та розповів про проект «Місія пам’яті» - систематичні екскурсії учнівської молоді до Іркутської області, куди в часи сталінщини було депортовано 6 тисяч молдаван.

 Доповідь на тему «Нові стратегії в політиці пам’яті. Історичні ювілеї України» виголосили директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут та директор Івано-Франківського обласного Музею визвольного руху імені Степана Бандери Ярослав Коретчук .

  Учасники конференції також побували у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів  «Тюрма на Лонцького», де оглянули експозиції та заслухали доповідь директора цього закладуРуслана Забілого «Репрезентація злочинів комунізму у музейному просторі».

Про автора
Олег Пустовгар
Член Правління Полтавського обласного об'єднання товариства "Просвіта" ім.Тараса Шевченка
Олег Пустовгар
154
Останні публікації