Міністерства правди немає, але “контора” уже “пише”
Народні депутати України Турчинов, Пашинський та Сюмар розробили та подали проект ЗУ «Про заборону пропаганди комуністичної ідеології в Україні».
Автор не є комуністом та симпатиком КПУ, але на окремі пункти із документу зверну додаткову увагу.
Депутати дають визначення «Комуністичної ідеології»
Комуністична ідеологія - це система уявлень, ідей і поглядів, заснованих на теорії класової боротьби; диктатурі одного соціального класу над іншими; створенні тоталітарної держави; порушенні прав і основоположних свобод; запереченні права народів і націй на самовизначення; невизнанні права приватної власності на засоби виробництва; встановленні однопартійної системи управління; насильницькому поваленні державного ладу.
Але тут народні депутати вступають у конфлікт з нормами Конституції України. Для початку згадаємо ст. 5:
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Також ст. 15.
Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
Не зайвим буде привести ще кілька статей:
Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Щодо згаданих у визначенні прав і свобод, то зараз у суспільстві активно обговорюються саме ініціативи уряду “затягнути пояси” понємагу. При цьому економити пропонують чомусь на бідних, на тих, хто й так, правдами і неправдами, намагається просто вижити. З огляду на це кілька запитань.
Якщо громадяни України будуть висловлювати свій протест з приводу, наприклад, звільнень, будуть страйкувати, то чи не будуть це розглядати у якості проявів і пропаганди “комуністичної ідеології”? Чи можна буде після прийняття закону вільно висловлювати свої думки з приводу соціального захисту громадян України і водночас не стати пропагандистом “комуністичної ідеології”?
Насамкінець нагадаю про окремий пункт із біографії нардепа і пастора Турчинова: В 1987-1990 роках — секретар райкому комсомолу, завідувач відділом агітації і пропаганди Дніпропетровського обкому комсомолу.
То можливо Олександр Валентинович ніяк не вийде із догм своєї комсомольської пропагандистської юності? Звичка — друга натура?
