Як я за 10 днів подолав нервовий розлад і повернувся до медіа

Три тижні тому я відчув, що зі мною коїться щось незрозуміле. Думки повністю заполонили робочі проекти. Виглядає смішно, але це виявилося нав’язливо. Прокидаєшся зранку і в голові планування зустрічей із замовниками, питання, які необхідно обговорити, хід розмови і можливі репліки, завдання на день і все аж до вечора. І нічого про життя поза роботою.

При цих думках нізвідки виникала тривожність. З кожним завданням з’являлися сумніви: чи зможу це зробити? Чи встигну? Чи все вдасться? Хоча причин для таких думок раніше не було, але тривога наростала і відбивалася на організмі — тіпання ока і трясіння рук.

Вже за три дні я сидів у невропатолога. Діагностували розлад нервової системи. Я сумлінно довів свої проекти до щомісячного звіту і поставив мету повернутися у робочий стан якомога швидше.

Ось шість кроків, які допомогли справитися з нервами:

1. Відпочинок.

Мозок, як і будь-яка система організму, потребує відпочинку. Моєю помилкою була спроба максимально завантажити кожну хвилину. Наприклад,  зранку і ввечері це навчання — книги, онлайн-курси, відеолекції.

Організм почав бунтувати: стало важче прокидатися, доводилося змушувати себе робити звичні робочі речі.

Рішенням виявилася тижнева відпустка, під час якої максимально відмежував себе від проектів. Навіть в робочі чати не заходив.

Я страшенно люблю «Yoda Consult», але ізоляція була потрібна, щоб перезавантажитися.

2. Усвідомлення, що не все гаразд.

Не варто робити вигляд, що все нормально, якщо це не так. Героїзм допомагає лише на короткій дистанції. Я розумів, що якість роботи у такому стані лише погіршуватиметься. І якщо прикидатимуся, то згодом це призведе до серйозніших хвороб.

Тому чесно зізнався про свій стан керівництву і представникам замовників, з якими працюю. Але насамперед собі.

Не дуже приємно показувати слабкість, особливо якщо до того говориш про успіхи й перемоги. Але ми — люди і з нами таке трапляється.

3. Займіть голову тим, чим хотілося б займатися.

Основна проблема розладу — що я не міг думати ні про що інше, крім робочих проектів. І навіть коли передав їх на певний час колегам, ці роздуми за інерцією ще тривали.

Треба було забити голову іншим. Я вирішив не винаходити велосипед і приділити час сторітелінгу й малюванню.

Приклади моїх малюнків

Спочатку підійшов до цього зі звичною у роботі системністю: знайшов п’ять відеокурсів від майстрів у цій сфері та зробив список з 44 книг. За час відпустки я прочитав три з них («Врятуйте котика» Снайдера, «Голівудський стандарт» Хейга та «Як писати комікси» Алана Мура) і глянув частину п’ятигодинного майстер-класу шоураннера «Анатомії Грей» Шонди Раймс.

Трейлер до шикарного курсу Шонди Раймс про сценаристику для телебачення

Саме сторітелінг і малювання зробили мою «реабілітаційну відпустку» такою яскравою. Впевнений, що не закину ці сфери і після неї.

4. Займіться медитацією та дихальними вправами.

Медитація ще нікому не шкодила, сказала мій невропатолог. Це корисне заняття, про яке згадую, коли стає кепсько.

Мені подобається додаток Insight Timer. Тут можна вибрати композицію на свій смак і приділити час медитуванню. За тиждень відпустки промедитував 92 хвилини. Не так багато, як хотілося, але краще, ніж раніше.

Додаток Insight Timer, який я раджу для медитації

Ще одна порада невропатолога — дихальні вправи. Особливо сподобалося дихання животом. Лягаєте на диван, кладете долоню туди, де закінчуються ребра, а іншу — на живіт. І дихаєте, щоб рухалася лише друга долоня. Дуже заспокоює.

5. Озирніться у минуле.

Маючи тиждень, протягом якого не обов’язково перейматися теперішнім, вирішив згадати минуле. Це полягало у трьох моментах.

Перший — передивився старі робочі блокноти. Це допомогло зрозуміти, наскільки скороминущі будь-які проекти. Речі, які ще 2-4 роки тому вважалися мегаважливими, зараз не мають жодного значення.

Блокноти за останні роки роботи

Другий — зустрівся з улюбленою вчителькою. Кілька років думав завітати до неї, а весь час знаходилися термінові справи. Хоча живу й працюю за кілька хвилин від школи.

Третій — зустрівся з найкращим шкільним другом, з яким лише на кілька хвилин перетинаємося на вулиці.

Це спроба подивитися, наскільки швидко проходить час і необхідно цінувати його, а не лише жити роботою. Зустрічі стали корисні для одужання.

6. Медикаменти.

Було б нечесно розповідати попередні кроки, але приховати, що у подоланні розладу використовував і ліки. Важко сказати, яку роль вони відіграли, але хочеться вірити, що меншу, ніж все інше.

***

Я вдячний цій ситуації, яка поволі змінює відношення до власного організму і до навантаження. Сподіваюся, що виніс з неї потрібні уроки і не повторю помилок надалі.

Але хотілося б, щоб вона допомогла уникнути подібного й іншим. Приділяйте час собі, відпочивайте, висипайтеся, більше думайте про позаробочі речі.

Ви у себе єдині. Бережіть себе.