SMM для розслідувань, створення хорошого відео для соцмереж та поради по антистеженню

Як ефективно поширювати результати розслідувань у соцмережах

Любов Багацька працює SMMницею у проекті «Схеми» від «Радіо Свобода». Її завдання: поширювати контент журналістів-розслідувачів так, щоб його дивилося і обговорювало якомога більше людей у мережі. Дівчина знайшла багато прийомів, з якими і ділилася аудиторією.

Щоб добиватися поширення вашого контенту, варто розуміти, чому люди це роблять. Часто розслідування «Схем» починають репостити вже за хвилину після публікації. Це означає, що людина навіть не переглянула контент. Користувач хоче здаватися кращим у мережі, адже ми сприймаємо часто друзів і нових людей по тому, що вони поширюють на своїй сторінці. «Схеми» продукують контент, що може бути соціальною валютою, якою люди підвищують статус.

Любов Багацька (фото Mezhyhiryafest)

Зараз це вже не просто телепрограма, а мультимедійна програма.

Багацька намагається використовувати всі можливі формати для соцмереж, перепаковуючи відеопрограму. Це текстова публікація, новини, фотогалереї, інфографіка, титровані відео, колажі, меми, короткі відео для соцмереж, гіфки, коуби. Крім того, з одного розслідування команда робить кілька новин, які потім поширюють інші ЗМІ.

Наприклад, у випадку з нинішнім головою Миколаївської ОДА Олексієм Савченком, після розслідування схеми зробили титроване відео з його співбесіди, далі просто коротеньке відео для соцмереж, меми і стимуляцію обговорення («придумайте підпис до фото»).

Щоб краще поширити розслідування про нерухомість тещі Гройсмана, Любов робила нарізку цікавих моментів, коротке відео про те, як щастить українським чиновникам з тещами, дотепну цитату сестри дружини Прем’єр-міністра.

Щодо кейсу екс-міністра екології часів Януковича Миколи Злочевського, на енергетичний форум якого у Монако поїхали представники нинішньої влади, для поширення інформації постили просто новину про подію, фотожаби, коротке відео для соцмереж.

Серед інших форматів перепакування контенту, Багацька називає інфографіку, відеоінфографіку, гіфки з рандомом, коуби, карикатури, колажі, до і після, обговорення.

Потрібно, щоб у контенті були зрозумілі мова та порівняння.

Слід зважати на тренди у мережі. Коли став популярний почекун, «Схеми» зробили кілька фото з ним на фоні своїх скандальних розслідувань. У флешмоб #мененевзяли запостили Віктора Януковича і запитали підписників, куди саме, на їхню думку, не взяли екс-президента. Щодо недавнього флешмобу #вимагаю_медреформу, то тут постили новину з Насіровим, який виїде на лікування за кордон, якщо суд ухвалить таке рішення.

Потрібно думати про закріплення інформації: висвітлення реакцій, розтягування теми в часі, стимуляцію обговорення. А для кращого охоплення, варто створювати дискусію. Наприклад, як оцінюють реформи в Україні, рік Луценка на посаді Генпрокурора, які питання задали б Порошенку.

Приклад стимулювання обговорення

Як робити хороше відео для соцмереж

Нік Щєтко працює старшим продюсером соцмереж у іншому проекті «Радіо Свобода» — «Настоящее Время». За словами спікера, вони роблять найкраще відео для соцмереж російською мовою. Його лекція на Mezhyhiryafest стосувалася цього процесу.

Соцвідео — адаптоване для перегляду і поширення у соцмережах відео. Воно містить вижимку ключових елементів, не дуже довге і його можна дивитися без звуку і на смартфоні, тому у ньому великі субтитри.

За типами воно поділяється на новинні, відеоцитати, компіляція або порівняння, студійну зйомку, графіку, пояснення чи історію.

Скрін відео з приводу смерті Ненсі Рейган

На запитання як зробити вірусне відео Щєтко не має відповіді. Він радить робити хороші відео. Їхні головні складові:

• Актуальна тема;
• Сильна історія, яскраві герої;
• Породжує емоції, несе енергію;
• Близька для глядачів проблема;
• Технологічна якість;
• Легко сприймається.

Натомість ознаками слабкого відео є:

• Відео заради відео;
• Тимчасова тема, не цікава вже за тиждень (хороше відео актуальне завжди);
• Помилки;
• Нудне навіть при виробництві;
• Непродуманий сценарій;
• Занадто великий акцент на фактах.

Скрін відео зі сліпим Сергієм, який завдяки сюжету отримав квартиру

Працюючи над відео у соцмережах варто звернути увагу на кілька моментів:

• Різні соцмережі потребують різних історій;
• Регіональні відмінності. Наприклад, під відео про вантажника, який щодня носить мішок муки у 100 кілограм, британці писали, що він молодець, бо годує родину, а в країнах екс-СРСР, що тупий, бо не купує візок.
• Не крадіть і поважайте чужий контент. Якщо потрібно використати несвоє відео, варто зв’язатися з правовласниками;
• Просіть максимум сирого відео. Інколи журналісти не бачать історії, яку можете побачити ви;
• Перевіряйте.

Скрін відео про канадського Прем'єр-міністра Джастіна Трюдо, який розповідає про суперкомп'ютери

Але виробництво хорошо відео для соцмереж — ще не кінець роботи. Його потрібно добре просунути. Варто знати кілька деталей:

• У кожній соцмережі свій підхід;
• Час має значення. Визначайте, коли аудиторія найактивніша;
• Географія має значення. Пояснюйте моменти, які можуть бути незрозумілі мешканцю іншої країни;
• Картинка і текст має значення. Ставте на прев’ю яскравий кадр;
• Facebook любить рекламу, не соромтеся йому платити. Завдяки цьому він збільшить органічне охоплення посту;
• Думайте, хто з ваших партнерів може допомогти у поширенні контенту;
• Основний критерій якісного відео для соцмереж — як ним діляться.

Якщо підсумувати лекцію: соцмережі — потужний інструмент, робіть хороше відео, показуючи емоції та історії, важливо і виробництво, і просування продукту.

Що робити, коли за вами стежать?

Останній захід фестивалю стосувався визначенню і протидії стеженню. Його спікерами були представники Центру по дослідженню корупції та організованої злочинності OCCRP — українець Влад Лавров, поляк Rashiq Wozniak та Miranda Patrucic з Боснії. Свого часу вони проходили у Лондоні тренінг, за якими навчаються приватні охоронні структури.

Якщо розумієте, що за вами почали стежити, то одне з головних правил — не панікуйте. Не варто відразу повертатися і дивитися на переслідувача: його замінять, а стеження організують по-іншому.

Miranda Patrucic

Журналісти радять почати «антистеження», тобто спробувати максимально розгледіти особу, а краще зняти його на відео. Для цього можна використати вітрину магазину — дивитися туди, де це буде природньо (не парфуми і косметика у випадку чоловіка).

Свої дії потрібно робити так, ніби стежать професіонали.

Якщо людина йде за вами, то різка зміна маршруту викличе підозру. Розслідувачі радять використати пляшку з водою: купити, випити і відійти вбік, щоб викинути у смітник. Так ви природньо зміните шлях.

Rashiq Wozniak

У випадку метро варто добитися не спрацювання турнікету (не вкинути жетон тощо). Вам доведеться повернутися і є можливість побачити переслідувача.

Для зйомки людини можна вдати телефонну розмову, увімкнувши камеру і наводячи її на переслідувача. Варто не забувати, що інстинктивно ми міняємо вухо під час розмови, а перед тим відключити дзвінки та погасити яскравість екрану. Також Лавров радить підібрати одяг під колір телефону і потренуватися знімати ним з кишені чи приклавши до боку.

З інших порад: змінити робочий розклад, розповісти колегам про стеження, розуміти, що не обов’язково ви — ціль (це може бути джерело, знайомий тощо), вивчати свої інструменти на смартфоні та розуміти, що через нервування ви часто помилятиметеся.