12 лютого, 21:36

Ренесанс Тростянця: Один день з мером, якому вдалося

Маленьке містечко з шоколадною фабрикою, фестивалями міжнародного рівня, працьовитими мешканцями і крутим мером. Все це про Тростянець, у якому вдалося побувати цими вихідними.

Приїхати сюди доволі просто: бронюєте в інтернеті квитки і приїздите до 7:50 на Автовокзал. Далі три годинки додивляєтеся сни у автобусі і ви у Тростянці.

Чому я тут? Все просто. Благодійний Фонд Богдана Гаврилишина розпочав проект Ренесанс міст. Його суть у тому, щоб вивчати найкращі практики українських міст у різних сферах. Активна молодь побувала вже у Тернополі, Вінниці, Полтаві. Цього разу маршрут лежав на Тростянець і Суми.

У 2015 році на проекті Вища Політична Школа я навчався з сином мера Тростянця, який дуже багато цікавого розповідав про своє місто, ті фестивалі, які там проводяться. Тому вирішив, що відвідаю це місто.

Шоколадна експозиція

Перша локація, яка здивувала — Музей шоколаду. Свого часу місцевій владі вдалося переконати іноземного інвестора, що на місці старого цукрового заводу можна відкрити виробництво шоколаду. І це стало великою перемогою для Тростянця.

Музей шоколаду розповідає про цей прекрасний продукт. Тут можна побачити його історію ще з часів Кортеса, скульптури з шоколаду (голову індіанця, лебедя), корову Мілку з реклами, обгортки іноземних та українських солодощів. А екскурсовод Надія Шевлякова розповідала про все з таким ентузіазмом, що слина накочувалася сама собою.

Третє мер

Далі проходимо трохи і потрапляємо у Тростянецьку міськраду. У коридорі нас зустрічає мер Юрій Бова, який приділив нам весь цей день. Мені важко уявити на його місці чиновника, що заради такого проекту пожертвував би вихідним, можливістю відпочити і часом з родиною. Але вони існують.

Юрій Бова став міським головою у лютому 2005 року і очолює Тростянець вже третю каденцію. Його результат тут на останніх виборах — 66,7%. Він представляє «Силу Людей», нерозкручену партію, яка втім користується підтримкою у місцевих (про що свідчить більшість у міській раді від цієї політсили — 15 з 26 депутатів).

Тростянець знаходиться за 30 км від Росії, 110 км від Полтави та 364 км від Києва. Площа — 3020 гектарів, населення — 21,6 тис чол. Місто має 6 шкіл, 5 садочків, профліцей.

Приватне чи комунальне — що краще?

Бюджет Тростянця становить 34 млн грн (за 2016 рік). У зв’язку з децентралізацією, звідси забрали податок на прибуток, стимулюючи об’єднання з довколишніми селами. А це ще додатково 10 млн грн. Над вирішенням цього питання Юрій Бова вже працює.

Найбільша стаття витрат — утримання дитячих садочків — 9,33 млн грн за 2016 рік. Проте це робиться без залучення батьківських коштів на ремонти та іншу допомогу.

Говорячи про комунальні підприємства, мер зазначає, що у великих КП працівник поступово втрачає мотивацію, навіть якщо його відділ виходить в плюс. Для того, щоб збільшити мотивацію працівників, влада розбила їх на багато суб’єктів господарювання. Люди, які були майстрами у великих КП, тепер стали директори менших. Вони мають мотивацію виходити у прибуток. Наприклад, два готелі, яким раніше було байдуже за наповненість та фінансові показники, обов’язково мають можливість бронювання через Booking.

Юрій Бова не бачить позитиву від приватного підприємства в порівнянні з комунальним. За 12 років роботи мером у нього було багато ситуацій, коли робота приватника вийшла б бюджету набагато дорожчою. Звісно, працівники КП не мають сидіти на мінімальних зарплатах, але вони не повинні й бути захмарними. На їх чолі краще ставити молоду людину, яка хоче реалізуватися. Тоді й буде результат.

Міська влада і керівники комунальних підприємств їздять у Польщу, щоб подивитися як влада працює там.

По місту в різних куточках розміщені відеокамери. Кожного року їхня кількість трохи збільшується. Коли стається ДТП чи ще якась неприємна ситуація, мешканці приходять до міськради і отримують записи.

Стратегія та урбаністика

Для роботи з розвитком міст, варто задавати собі три питання:

  • Де я живу? (чи влаштовують житлові умови, чи зручно й безпечно добиратися додому)
  • Де я працюю? (чи задовольняють умови роботи і зарплата, добирання на роботу)
  • Де я відпочиваю? (чи є в місті заклади дозвілля).

Якщо на якийсь з цих питань проблематична відповідь, тоді людина може поїхати в інше місто. Таким чином, міська влада має думати про все в комплексі.

Круглий Двір вночі — один з символів міста Круглий Двір вночі — один з символів міста

Якщо говорити про позиціонування міста, то ще у 2007 році, тут створили стратегію розвитку Тростянцю на 20 років. Його головними пріоритетами визначили місто як шоколадну столицю, з досвідом іноземних інвестицій, екологічно чисте, край працьовитих і талановитих людей. Також важливим пунктом є розвиток комунальної інфраструктури.

Тепло, світло та голосування міськради

Всі мешканці міста переведені на індивідуальне опалення. Тому влада не переймається тим, коли розпочинається опалювальний сезон. Малозабезпеченим допомога в цьому напрямку йшла з бюджету.

У будинках силами бюджету здійснили заміну ламп на енергозберігаючі. За розрахунками, це дозволяє щороку економити 658 тис грн, а це великий результат, враховуючи, що весь бюджет міста  — 34 млн.

Голосують депутати міськради з допомогою системи «Голос». Програмне забезпечення разом з сервером коштувало всього 56 тис грн. Для нормальної роботи ради ще знадобилося 28 планшетів, 3 ноутбуки і плазма. Але таким чином, вдалося досягнути відкритості голосування для громадськості, зручності роботи депутата (всі документи, проекти рішень уже завантажені на планшет).

Солодке місто з хорошими зарплатами

Одна з найголовніших перемог міста — шоколадна фабрика («Монделіс Україна»). Міська влада дуже багато працювала над тим, щоб іноземний інвестор обрав саме Тростянець. Їм зробили певні пільги на оренду землі на 3 роки, доки там велося будівництво потужностей. Людину із фабрики ввели в міськвиконком. Якщо виробник вирішував вкласти додаткові інвестиції у проект, то виконком збирався наступного дня.

За 10 років компанія вклала 200 млн доларів інвестицій. За цим показником на 1 жителя Тростянець займає перше місце в Україні. Зарплата начальника цеха тут становить 40 тис грн, супервайзера — 9 тис грн (хороші результати для міста з 22 тис жителів). Обов’язкова умова інвестора — всі вони мають знати англійську мову. 80% продукції фабрики йде на експорт.

Обсяги виробництва продукції — 4,2 млрд грн на рік. Для своєї роботи фабрика потребує сировину на 3 млрд грн. Тому Юрій Бова працює над тим, щоб ці підприємства, які можуть виробляти потрібну сировину (муку, яєчну суспензію, молоко) знаходилися поруч і давали додаткові робочі місця.

Фестивальна столиця Східної України

Важливою візитівкою міста для туристів є його фестивалі. Так тут проводиться фестиваль класичної музики «Чайковський фест» (травень), історичної реконструкції «Стара фортеця» (червень), рок-музики «Схід-фест» (серпень). Сюди приїздять топові українські артисти і багато туристів, в тому числі й з-за кордону.

***

Насправді я не розповів і половини з того, що показував Юрій Бова: «бюджет участі», робота з малим та середнім бізнесом, залучення громади до вирішення проблем у житлово-комунальній сфері. Нехай це буде додатковим стимулом приїхати сюди і побачити все на власні очі. Воно того варте.

Про автора
Роман Повзик
медіаконсультант
Роман Повзик
69
Останні публікації