Січень по-київськи. Місяць нового в «Новом Времени»

Така можливість стала реальністю завдяки програмі міжредакційних обмінів, які вже 1,5 роки здійснює Media Development Foundation. На початку грудня 2015 року ми з Денисом Старостіним дізналися, що стали одними з 15 стипендіатів програми серед понад 200 аплікантів. Журналісти Полтави знають, що я постійно популяризую цю ініціативу і раджу подаватися для отримання цікавого досвіду роботи в іншому середовищі.

Ми з Денисом далеко не перші представники Полтави на програмі. До нас в різних редакціях України стажувалися Юлія Логвиненко, Наталія Гостило, Костя Корягін, ще кілька журналісток (Катерина Коваленко, Ольга Данилюк, Олена Бас) приїздили працювати у Полтаву з Києва, Рівного та Франківська.

Програма тривала місяць (на два таки не ризикнув, хоча й міг). Це був чудовий час для знайомств і практичного розуміння багатьох теоретичних речей.

Свого часу у Росії було дуже круте видання Лента.Ру. Після припинення його існування у своєму тодішньому вигляді весною 2014 року, вони написали цікаву книгу Дорогая редакция. Зокрема, там розповідалося про відділ, де працювали журналісти, що спеціалізувалися на великих текстах: репортажах, аналітиці, інтерв’ю. Приблизно в такому напрямі я і працював цей місяць у виданні Новое Время.

Редакція НВ (фото — nv.ua)

Власне, приблизно так я і уявляв собі Ленту.Ру. Це велика команда професіоналів з різних сфер, головна задача яких — створювати якісний контент, цікавий для великої аудиторії. Тут працюють журналісти різної спеціалізації, розслідувачі, дизайнери, фотографи, спеціалісти SEO та SMM, перекладачі — і всі вони працюють для спільної мети: створення імені та популярності свого видання. Сюди пишуть лідери думок України і світу.

За період мого перебування тут зробили шикарні розслідування про активи Арсена Авакова та Юрія Бойка. Я зрозумів, що підпишуся і читатиму далі цей журнал. Тут читають The Economist просто, щоб бути в курсі новин — і це вже є показником якості.

Три останні обкладинки журналу Новое Время

Цей місяць дав можливість познайомитися з багатьма цікавими людьми — як з журналістами НВ, так і зі стажерами з інших країн: Валентином Міхальцовим з Мінську та Гіоргі Гогіа з Тбілісі.

Стажери програми у Києві: Гіоргі Гогіа (Громадське), я, Валерія Єгошина (Схеми), Валентин Міхальцов (Delo.ua)

Але найголовніше, звісно, це власний досвід, отриманий протягом стажування. Їдучи сюди, я все таки мав певну кількість публікацій і розуміння, як писати тексти для видань. Тут же я усвідомив, скільки всього не знаю, і наскільки неправильно дивлюся на тексти, не думаю про людей, які будуть його читати і не роблю нічого, щоб допомогти їм обрати саме мій матеріал. Ламати себе було важко, але, вважаю, що це необхідно, інакше не буде росту.

Ще кілька номерів НВ

За час стажування я написав 11 великих текстів для «Нового Времени», навчився працювати у кількох графічних додатках, шукати людей для матеріалів. Я розповів про найочікуваніші книги та ініціативу #bookchallenge_ua, яка популяризує їх читання (тут і тут), розібрався, в чому секрет проектів, які люди фінансують через Спільнокошт, проаналізував, наскільки важко пробитися до Президента України зі своєю петицією. Разом з Інститутом аналітики та адвокації та Transparency International Україна пояснив суть нового закону «Про публічні закупівлі» (читай — ProZorro), розпитав учасників конфлікту навколо Громадського про те, що сталося, розповів про програму «Молодь змінить Україну», за якою минулого року їздив у Польщу.

Мені вдалося побувати на зустрічах з дуже цікавими людьми: одеськими реформаторами команди Саакашвілі, нобелівським лауреатом з хімії Даном Шехтманом та заступником міністра юстиції Гією Гецадзе.

Дан Шехтман, нобелівський лауреат з хімії 2011 року (с) Open Ukraine

Одне з того, що не вдалося зробити за цей час — взяти інтерв’ю у першого і єдиного космонавта України Леоніда Каденюка, хоча зробив матеріал про український космос до його 65-річчя. Але ще є шанс зробити це у п’ятницю, в останній день стажування.

Весь цей час мені не хотілося обмежуватися лише НВ, тому у полтавських виданнях за час стажування загалом вийшло 20 інших текстів: колонок, рецензій, просто новинних матеріалів.

Етап створення

Це стажування — ще й прекрасний спосіб спробувати для себе життя в Києві з його плюсами і мінусами. Липень 2014 року я повністю прожив у Івано-Франківську, цей же січень — у столиці. Важко було звикнути до її залюдненості і відстаней в порівнянні з Полтавою (хоч уже з кілька десятків разів тут був), але вже не помічаю цього.

Мені здається, я використав цю можливість по максимуму. Хоча рівень журналістів Нового Времени показує, наскільки багато всього мені ще треба буде засвоїти для якісної роботи.

Частина редакції у грудні (фото Олександр Бежевець)

Я вдячний команді Media Development Foundation — Дарині Шевченко і Насті Сосновій — за те, що дали змогу випробувати свої можливості. Звісно, велика подяка куратору Олені Трибушній, яка вчила мене на кожному моєму тексті. Ще одна людина, якій я ще довго буду вдячний, — журналіст Громадського ТБ.Полтава Анатолій Мележик. Аби не він — всього цього б не було.

P.S. А програма редакційних обмінів триває. Дедлайн заявок на наступний набір — 20 березня. В разі зацікавлення — звертайтеся: все розповім і допоможу податися.