Рекомендації для обласної і міської влади в інформаційній сфері (на основі польського досвіду)

Трохи про комунікації польської влади

Для того, щоб детально все пояснити, маю трохи повторити власний текст про відвідини Сейму у Варшаві.

Сейм – нижня палата Національної Асамблеї Республіки Польща, яка представляє законодавчу владу держави. У сучасному вигляді він створений у 1989 році, після краху комуністичного режиму в Польщі.

Історія Сейму починається з 1454 року. Півтисячоліття парламентаризму у Польщі грає на користь цій державі, адже вкорінило цю традицію законодавчої влади на багато поколінь.

Одне з найскладніших завдань для Сейму в останній час – адаптувати свої закони до законодавства Європейського Союзу. Багато таких актів мали дедлайни, в які довелося вкластися. Тобто час – найбільша проблема Сейму на той момент. Пік припав на період з 2001 по 2004 роки.

Зала засідань Сейму

Одні з найскладніших законів для адаптації у Польщі – ті, що стосувалися торгівлі землею. Особливо його боялися фермери, які могли втратити свої землі.

При розробці закону його розсилають неурядовим організаціям. Сейм тісно співпрацює з журналістами (навіть більше, ніж це регламентує закон).

Крім того, саме приміщення Сейму дуже відкрите для громади. Учні (і навіть дошкільнята) приходять сюди на екскурсію. Також тут інколи проходить молодіжний сейм – представники молоді, яких обирають по всій країні, приїздять сюди і моделюють роботу парламенту.

Екскурсії для школярів

Щодо комунікації депутата з громадою: люди можуть приходити в офіс обраного ними депутата. Є наскільки популярні депутати, що їм навіть не потрібно робити кампанії – їх все одно оберуть.

Найважливіший інструмент контролю над депутатами – медіа.

Журналістам у Сеймі дуже зручно працювати, адже для них тут є спеціально обладнана частина приміщення, де вони можуть сидіти над своїми матеріалами, ставити камери і «ловити» потрібних їм політиків для інтерв’ю.

Трохи лікбезу про ОДА і облради

Обласна державна адміністрація (ОДА) — місцева державна адміністрація, місцевий орган державної виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади України. ОДА в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці — області, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною обласною радою.

Делегування радами повноважень ОДА супроводжується передачею фінансових, матеріально-технічних і інших ресурсів, необхідних для їх здійснення. Державні адміністрації підзвітні та підконтрольні обласним радам у частині делегованих повноважень.

Полтавська ОДА (фото – np.pl.ua)

Дані структури – спадок від радянської доби і скоріше за все з проведенням реформи децентралізації потреба у ОДА відпаде. Проте наразі вони є органами влади і тому рекомендації стосуються покращення і їх роботи у сфері відкритості.

Обласна рада — орган місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» й іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Обласна рада складається з депутатів, обирається населенням області терміном на п'ять років. Рада формує постійні і тимчасові комісії. Обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань і засідань постійних комісій.

Зала засідань Полтавської облради (фото – rbc.ua)

Проблема зловживань владою чиновників у своїх інтересах (перевищенні службових повноважень, використання службового становища у власних інтересах) полягає у тому, що громадськість недостатньо контролює представників обласної влади.  Це створює для них комфортні умови, адже найбільше чиновник боїться публічності.

З іншого боку, не варто все звалювати на «змову чиновників». Рівень прес-служб держструктур часто є дуже низьким. І навіть якщо органи влади хочуть бути (або принаймні здаватися) відкритими, оперативними та дружніми до преси, це не завжди вдається через непрофесіоналізм відповідальних за комунікації з громадськістю.

Тому варто по змозі переносити функції підвищення відкритості влади саме на техніку, максимально звільнюючи людей від цього обов’язку. Тому пріоритет у роботі над комунікаціями з громадськістю органів влади має надаватися молодим людям, які відкриті до інновацій та спілкування.

Рекомендації для комунікації з громадськістю обласної влади

Використати польський досвід роботи державних органів (зокрема Сейму) у сфері комунікацій з громадськістю варто для підвищення відкритості для обласних та міських рад, обласних державних адміністрацій. Адже саме закритість цих структур викликає недовіру з боку місцевої громади і можливість для зловживань чиновників.

Використовуючи отриману від представників Канцелярії Сейму інформацію, в регіональних обласних радах та державних адміністраціях варто запровадити наступні нововведення:

По-перше, створити регіональну базу журналістів і представників діючих громадських організацій. Розсилати їм проекти рішень, які розглядатимуться на наступній сесії обласної ради;

Медіа (фото – dt.ua)

По-друге, організувати постійні екскурсії для школярів – написати план екскурсії, розробити план по школах (як варіант – інтегрувати в урок правознавства тощо). Крім того, надати можливість домовитися про таку екскурсію поза шкільною програмою (через офіційний сайт органу влади) за умови набору певної кількості бажаючих;

Карта зали засідань Сейму, яку школярам роздають на екскурсіях

По-третє, організувати роботу молодіжної обласної ради – створити механізм відбору, проведення сесій, куди з усієї області збирається молодіжний актив, який розробляє і затверджує проекти рішень (що потім матимуть дорадчий характер). Такі молодіжні облради можуть служити своєрідним соціальним ліфтом, адже саме беручи участь у їх роботі, молодь напрацьовуватиме базу, яка потім стане неабияким досвідом при їх балотуванні. Було б ефективно, якби у кожної групи був свій куратор – діючий депутат облради. Також варто забезпечувати комунікацію молодіжної ради зі ЗМІ;

Немолодіжна обласна рада (фото – np.pl.ua)

По-четверте, створити зручну «інфраструктуру» для журналістів – куточок, де працівник ЗМІ може підзарядити ноутбук чи фотовідеоапаратуру, попрацювати над текстами, налаштувати камеру для інтерв’ю, вийти в інтернет через вільний вай-фай. Бажано, щоб це місце було неподалік від зали засідань облради (у випадку ОДА – зали проведення апаратних нарад).

"Куточок для журналістів" у приміщенні Сейму

Те саме

По-п’яте, організувати онлайн-трансляції засідань облради (силами самої облради, а не ОДТРК) і нарад голови ОДА та його заступників. Це не тільки б показувало їх роботу громаді, але й допомагало б журналістам, які не завжди мають час сидіти на таких заходах, але які б могли отримати корисну інформацію для замітки/публікації. Групування (архівів) цих трансляцій, щоб громадянин міг у будь-який момент їх переглянути.

Ці дії допоможуть структурам, які відповідають за комунікації з громадськістю, створити образ відкритих органів обласної влади. Постійний моніторинг їх з боку журналістів, представників неурядових організацій і простих громадян створюватиме контроль, який неодмінно позитивно вплине на функціонування цих структур.

Дані рекомендації можна перенести і на менші органи місцевого самоврядування – зокрема, міськради та (з певним корегуванням і зменшенням масштабу) райради.

P.S. Буду радий заувагам до тексту і критиці.