Богдан Гаврилишин, амбітна молодь і дефіцит полтавців серед неї

З поміж 135 заявок організатори відібрали трохи більше половини для навчання. Серед представників різних областей України були і полтавці. З тих кого зміг ідентифікувати як земляків – Катерина Кролевська, Іван Чабан, Анатолій Ханко.

Першим спікером став ідейний натхненник проекту – українсько-канадсько-швейцарський економіст Богдан Дмитрович Гаврилишин. Вчений, попри поважний вік, постійно в роботі, подорожах і проектах. За останні 2,5 місяці це вже третя моя зустріч з цим видатним чоловіком, який своєю активністю залишить позаду більшість молоді.

Богдан Гаврилишин

Богдан Дмитрович має доволі амбітні плани. Зараз діяльність економіста зосереджена на фонді, через який він хоче змінювати Україну. І робити це саме через молодь, на яку Гаврилишин покладає величезні надії. Одна з головних програм його фонду так і називається – «Молодь змінить Україну». Суть її полягає у формуванні команди з 6-7 осіб (від 20 до 35 років) різного профілю, які змагання за можливість поїхати у Австрію, Німеччину, Норвегію, Швейцарію, Швецію чи Польщу на тиждень. Там кожен представник команди вивчає досвід країни у своїй сфері і на основі цього пише дослідження для України.

Гаврилишин вважає, що програма є успішною, адже з кожним роком команд молоді, бажаючих вивчати закордонний досвід, стає все більше. Цього року таких виявилося понад 70.

Документальний фільм про Богдана Гаврилишина

Коли вченого запитали про те, яким буде майбутнє України, Богдан Дмитрович усміхнувся і сказав: «Це Ви маєте мені говорити про це». Гаврилишин вірить у активну молодь і намагається вкладати у неї знання, час і ресурси.

Цей дідусь своїм прикладом показує, що потрібно щоденно працювати над собою і своїм майбутнім, а не скиглити.

Після лекції Богдана Дмитровича (півторагодинна, у його 88 років!) заняття продовжив експерт Інституту Політичної Освіти, депутат Луцької міськради Андрій Осіпов. Він розповідав студентам про свій досвід входження у місцеву політику і про те, наскільки важко для депутата бути опозиційним. Але це дозволяє боротися проти намагань міськради протягнути невигідні для людей рішення.

Андрій Осіпов

Окрім свого досвіду, Андрій Олексійович знайомив учасників Школи і з законодавчою базою діяльності місцевих депутатів. Хоч лектор – і юрист за професією, але все одно вражала його обізнаність у правах та обов’язках своєї виборної посади.

Депутат Луцької міськради радить молоді пробувати балотуватися на місцевих виборах, створювати здорову конкуренцію на виборчому окрузі.

Другий день навчання розпочався з бюджетних відносин. Експерт з цього питання Юрій Ганущак розповів, яка саме система розподілу бюджету існує зараз і як її реформуватимуть.Юрій Іванович пояснював поняття субвенції, трансфертів, формули, за якими вони обчислюються. 

Основні напрямки бюджетної реформи

Велику частину лекції чоловік присвятив Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який парламент прийняв 5 лютого, і те, як це рішення вплине на Україну.

Юрій Ганущак

Далі лекторами стали двоє народних депутатів – Юрій Македон та Іван Крулько. Перший спікер розповідав про те, як виграти місцеві вибори, а потім і вибори до Верховної Ради. Другий – про те, чи варто молоді йти в політику і брати на себе відповідальність.

Іван Крулько

Останнім в першому модулі поставили ще одного експерта Інституту Політичної Освіти – Миколу Ковальчука. Він розповів учасникам Школи про практичну частину входження в політику – проведення виборчої кампанії. Лектор пояснював алгоритми і кроки для цього (необхідні індикатори, правило «7 дотиків», стратегії, на які варто опиратися).

Микола Ковальчук

Перший крок перед виборами

Це тільки початок навчання полтавської молоді у цій Школі від Фонду Богдана Гаврилишина. Тепер, щоб перейти на наступний модуль, за два тижні полтавці мають виконати домашнє завдання – провести аналіз програми соціально-економічного розвитку громади в порівнянні з 2013-м, 2014-м та 2015-м роком.

P.S. Зазвичай мені дуже прикро, коли я не бачу полтавців на таких потужних освітніх заходах. Цього разу їх було більше, ніж зазвичай, але все одно – це мізер, бо тих, для кого це було б корисно, є значно більше. 

Молодим амбіційним людям, які цієї осені стануть учасниками виборчої кампанії, треба визнати, що їх знання у сфері місцевого самоврядування, бюджетної і законодавчої бази – малі. І їх варто поповнювати саме зараз, якщо їх ціль – ефективний розвиток свого району/міста/області. А інакше – в чому буде їх перевага? У році народження?