3.05.2012 | 23:52

Комуністи – найбільше зло, бандерівці в порівняні з ними – янголи

"Голодомор –найбільший злочин комунізму. Комуністи найбільше зло. Нас все лякають бандерівцями. Вони у порівнянні з комуністами – янголи".

Довелося почути цю фразу у місті-курорті Миргород , правда російською мовою, від жителя Луганська. Так чоловік висловився, побувавши у "Музеї історії голодомору 1932-1933 років на Миргородщині".

Організували музей  у приміщенні  колишнього притулку для дітей. У народі притулок  називали концтабором для неповнолітніх. Після створення притулок обнесли колючою проволокою. В нього направляли дітей, у котрих не було чи померли батьки від голоду.

Взимку кімнати не отоплювали(!!!!).

Топили лише в кімнатці, в яку зносили діток, що були при смерті. В концтаборі-притулку її називали лазаретом.

Діти спали на підлозі, притулившись одне до одного.

Весною увесь одяг спалили, а дітям видали по кусочку матерії із двома поворозками, щоб прикрити "срамоту спереді".

Годували раз у день якоюсь бовтанкою і кусочком хліба. Бувало, що да день помирали до 15 діток.

Їли все , що могли знайти: траву, різні корінці,  бруньки і листя дерев.

Хто вижив, згадують, живими після "концтабору" залишилися не більше 10 % від усіх дітей. Спочатку трупики померлих скидали у козацькі порохові погреби. Коли заповнили, то у відхоже місце. Потім штабелювали у сараї. Коли й його заповнили, то витягали на берег річки і складали там.

В той же час на Миргородській перевалці зерна  були тисячі  тонн збіжжя. Все зерно не вміщалося в складах. І його зсипали на кучі прямо серед подвір'я. Після нового року зерно у кучах почало пріти. Люди просили владу дозволити виписувати зерно голодуючим сім'ям та притулку для дітей. Але влада не дозволила.

Періодично кучі пшениці, жита, кукурудзи обливали гасом і спалювали, щоб не дісталося людям.

І в той же час у притулку-концтаборі для дітей помирали сотні діток від 3 до 17 років.

Чому це відбувалося? Україна постійно тяжіла до самостійності. Це не подобалося Москві. А в країні сильні позиції мало селянство. У 30 роках це була аграрна країна. Селяни мали землю, засоби для існування. А як селянина знищити чи зробити із нього раба, котрим легко управляти?

Або умертвити, або позбавити  засобів існування. Таким чином вбивали двох зайців. Знекровлювали країну і одночасно матеріальні цінності направляли на індустріалізацію та створення  майбутнього аморфного об'єднання під назвою СРСР.

Комунізм – світле майбутнє всього людства, Заради нього можна пожертвувати цілим народом, цілою країною...

Та, думається, цілі були в ідеологів комунізму набагато ширші. У будь-якому випадку ще й на сьогодні у людей на генному рівні проявляються комплекси від морально-психологічного і соціального насилля, здійсненого у 1932-1933 роках. Було зламано волю цілого народу до критичного мислення та саморозвитку.
Зараз же  ми пожинаємо плоди...

Про автора
Микола Марченко
Журналіст
Микола Марченко
36
Останні публікації