Зберегти культуру та відкрити нові таланти: навіщо ми модернізуємо СБК
Порівняно із великими містами з їхніми торговельно-розважальними центрами, кінотеатрами, басейнами, спортивними закладами організувати дозвілля на селі справа не з простих. Вибір тут невеликий, а особливо у зимовий період. Чи не єдиним місцем, куди можна піти (бари та кафетерії в розрахунок не беремо) є сільські клуби. Але, щоб народ потягся у заклади культури, треба організувати комфортні умови. Як мінімум, тут має бути тепло і затишно.
Абсолютна більшість сільських будинків культури зведена ще в минулому столітті. Тому, окрім капітального ремонту, ці часто велетенські (за місцевими мірками) споруди, потребують серйозних енергозберігаючих заходів. Інакше утримувати їх взимку просто нереально. Отож модернізацію закладів культури почали саме із програми енергозбереження. Завдяки виділеним коштам із районного та сільських бюджетів (на ремонти СБК вже спрямовано понад 2 мільйони гривень) почали масово міняти вікна, ремонтувати фасади і покрівлі. На сьогоднішній день вже замінені вікна та двері на пластикові у Книшівському, Сарівському, Харківецькому, Лисівському, Сергіївському, Мартинівському, Вельбівському, Плішивецькому, Рашівському, Розбинівському сільських Будинках культури. У Ціпківському СБК проведено ремонт порогу та кімнат гурткової роботи. У Лисівському СБК проведено ремонт покрівлі.
Ще однією «фішкою» є встановлення твердопаливних котлів для опалення будинків культури. Хтось назве це пережитком минувшини, але для скептиків маємо залізобетонні аргументи. Для прикладу – Сарівський будинок культури у 2014 році споживав газу на 250 тисяч гривень за опалювальний сезон. У 2015 році ми ввели в експлуатацію твердопаливний котел вартістю 73 тисячі гривень. Як результат вже у перший опалювальний сезон вдалося заощадити …177 тисяч гривень. Чим не реальний приклад газозаміщення та енергоефективності?
Твердопаливний котел у Рашівському СБК
Подбали ми і про те, щоб естетичний вигляд сільських будинків культури приваблював глядача. Адже, напевне, в уяві більшості сільські заклади культури це такі собі довжелезні зали із обшарпаними стінами, порожньою сценою та напівзруйнованими глядацькими кріслами. Можу запевнити – в Гадяцькому районі це точно не так. На сьогоднішній день нам вдалося відремонтувати глядацькі зали та фойє у Плішивецькому, Розбишівському, Мартинівському, Вельбівському, Веприцькому, Петрівсько- Роменському, Біленченківському сільському Будинках культури, а також в Оснягівському та Теплянському сільському клубах. Погодьтеся, в таких умовах і артистам таланти легше розкривати, і глядачам набагато приємніше проводити вільний час. А ще сільські клуби стовідсотково під`єднано до мережі високошвидкісного інтернету. Тому знайти потрібну музичну композицію чи скажімо організувати трансляцію концерту в мережі Ю-туб також не проблема.
Отож продовжуємо створювати умови для того, щоб організувати дозвілля і відпочинок наших людей. А також розвивати творчий і культурний потенціал Гадяцького району. І якщо хтось із юних дарувань, які сьогодні роблять перші кроки на малій сцені, завтра стане переможцем «Євробачення» чи зрівняється в популярності приміром із «Океаном Ельзи», думаю в тому буде і доля нашої скромної заслуги!
Думки та пропозиції можна висловлювати на моїй сторінці у Facebook.
