5.12.2013 | 21:02

Про опозицію і майдан

....

Ти знову ратуєш за Україну

Слова красиві — смак полину

Так що ж ти робиш, вражий сину,

Що знов дерешся ти на спину

Своєму власному народу?

Із гаслами, що за свободу

На плечах людських себе ради

Прийшов і рвешся знов до влади.

Чи ти забув отой майдан,

Де шанс тобі уже був дан?

Ви ж, мов створіння сатани,

Вчинили бійку за чини.

За свою владу та портфелі

Розбили так, немов об скелі

Всі людські мрії. Тепер в надії

знов ухватитись за кермо.

Не буде діла — не дамо!

Щоб людські біди та зневіру,

Всю показавши сутність сіру,

Знов повернули в свою користь.

Де ж ваша совість?

Де ж ви були усе цей час?

Не видно зовсім було вас.

Чекали слушну ви нагоду,

Коли здійнявся гнів народу,

На хвилі цій такій либонь

Підлити масла у вогонь.

Бо принцип ваш — чим далі гірше,

Для вас було то тільки ліпше.

І ось ви вискочили радо,

Щоб ухопитись знов за владу.

А далі що, а що тоді?

Немов ті вила по воді,

Одні торги та балачки,

Затиснете всі кулачки,

Щоб знову бити себе в груди,

Та запевнять як добре буде,

Якби лиш тільки булава.

Якби її схопити в руки

і стать таким вельможним паном,

Вождем великим, отаманом...

Але ж було в руках кермо,

Чому ж не зникло це ярмо?

Що довелося знов народу

Піднятись за свою свободу.

А ви ж бо браві молодці

Свої вхопили прапорці,

Такі пухнасті, білі, милі,

Розбурхали народу хвилі.

Все вірно так розрахували,

Героями “новими” стали.

Такі завзяті, молоді...

А чи не буде як тоді?

Та де ж гарантія оця,

Що доведете до кінця?

Скажи ж мені, такий ти сину,

Коли ж бо зліз уже на спину,

Що пройдеш праведну дорогу.

Боюсь, що ні, покайся Богу.

Чужими жар гребти руками

Та в стороні собі сидіти,

Дивись, щоб в пеклі не згоріти.

Алекс М.

На жаль пекла вони, скоріше за все, не бояться...

Про автора
Евгений Маслак
Полтавский житель
Евгений Маслак
112
Останні публікації