7.07.2014 | 2:35

Лопушинський: «Мені ніколи займатися «Лтавою», бо мене затягали по судах…» або «Матнєтягателі»

img_10796.jpg

На полтавському Майдані вже давно хотіли почути нового генерального директора Полтавської ОДТРК «Лтава» Євгена Лопушинського, щоб він розповів, як же розвиватиметься телерадіокомпанія найближчим часом, адже його проект визнаний конкурсною комісією найкращим.

Минулої п’ятниці він таки прийшов на віче. Але замість стислої конкретики (бо полтавці хотіли знати, коли ж нарешті на «Лтаві» розпочнуться зміни – від «картинки» до змісту), Євген довго «растекашися  мыслею по древу»: розповідав, що два місяці нічого не робив, бо був «на пташиних правах» - виконувачем обов’язків гендиректора ОДТРК «Лтава»; говорив і про перспективи суспільного телебачення, і про дискусійні моменти, і про те, що він своїм головним завданням визначив заробляння грошей (але ж держава і зараз дає достатньо – 13 млн. грн. на рік для створення власного продукту, а 1,5 млн. грн. заробляють самі на рекламі - Авт.), і що через кілька років «Лтава» зароблятиме рекламою 6 млн.грн. на рік (абсолютно нереально, або хіба що за кожний сюжет в новинах та інтерв’ю «лупитимуть» гроші!), що запровадив на «Лтаві» розгул «демократії», бо до нього там була «авторитарія»,  і що найближчі зміни на «Лтаві» будуть хіба що з осені т.д.

Один з учасників віче гукнув Лопушинському: «А може досить з пустого в порожнє!»

І тоді гендиректор «Лтави» сказав, мабуть, головне, у своєму виступі:

- А взагалі, - мало не кричав у мікрофон Лопушинський, - мені ніколи займатися «Лтавою», бо підла й підступна Кучеренко затягала мене по судах!..

Я змушена була взяти слово, оскільки було згадано моє прізвище.   

Довелося нагадати Євгену Лопушинському, що за два з половиною місяці його перебування у кріслі гендиректора «Лтави» на суді він був один-єдиний раз – 43 хвилини.  Якщо ці 43 хвилини завадили йому ефективно управляти телерадіокомпанією, то це вже як у тій приказці про поганого танцівника... 

По-друге, у мене немає претензій особисто до Євгена. Позов – до Держтелерадіо. А те, що суд визначив Є.Лопушинського третьою особою, – будь ласка, претензії до суду, а не до мене. Та й можна в суд не ходити, а взяти приклад з Держтелерадіо, яке подало клопотання про розгляд справи без його участі.

По-третє, Лопушинський, хоч на вічі, і ефірі «Лтави» заявляє, що з його документами на конкурс на заміщення вакантної посади гендиректора «Лтави» все гаразд, насправді він знає, що не подавав у встановлені законом строки до конкурсної комісії довідки про успішний досвід роботи на керівній посаді. Бо такого досвіду у нього просто не було.

У своєму виступі я сказала, що якби я стала генеральним директором «Лтави», то зміни глядачі відчули б уже протягом 10-14 днів, не кажучи про два місяці. Бо є чимало такого, що можна змінювати без великих капітальних затрат, хоча останні роки колишнє керівництво «Лтави» закладало на оновлення матеріальної бази «нуль» – все проїдалося й «відмивалося» через статтю кошторису «заробітна плата».

Візьмемо, приміром, дизайн новинної студії «Лтави», який уже, як кажуть, набив оскому, бо багато років не міняється. І в той же час глядачі області могли порівняти щоденні «Полтавські телевізійні новини» і «Кременчуцькі новини», які транслюються після полтавських - о 21.30.

Студія у кременчужан у порівнянні з полтавською – просто розкішна.  Зліва й справа від диктора – два величезних плазмових телевізори, на яких дикторський текст супроводжують фото і відео.

Ще коли я готувала свій бізнес-проект як учасник конкурсу на заміщення вакантної посади гендиректора «Лтави», то зателефонувала кременчуцьким журналістам і спитала, де вони взяли стільки грошей на «плазми». Вони ж розповіли, що у них немає ніяких «плазм», але використовують 3D-графіку. Для цього диктора знімають у порожній студії на фоні яскраво зеленої тканини,  а потім у комп’ютері творять чудеса.

Працівники «Лтави» розповіли мені, що навіть на «убитому» обладнанні ОДТРК таке теж можна зробити. За кілька днів. Лопушинському на це треба кілька місяців? Чи років?

Про те, як можна оновити формат новин, я розповідаю у всіх інтерв’ю ще з березня, і вони всі «висять» в Інтернеті. Бо новини й шоу – дві речі, які визначають обличчя телеканалу.

Нагадаю ще раз про новини: обмін сюжетами з районними телекомпаніями, бо «Лтава» - єдина обласна компанія, але 90% її новинних сюжетів - про те, що відбулося в Полтаві.

Для цього треба закріпити журналістів-редакторів за районами, щоб вони щоденно тримали руку на пульсі новин своїх районів(переглядали тамтешні сайти, мали особисті контакти з  місцевими блогерами, журналістами), і знали про те, що там відбувається, не гірше, ніж журналісти районних газет; частину інформації пускати рядком, що біжить (так робить «5 канал), це вдвічі збільшить інформативність,

Необхідно повідомляти глядачам номер телефону, на який вони могли б пропонувати теми сюжетів.

Я б оновила формат новин за 7-10 днів, максимум - 14. Скільки часу потрібно для цього Лопушинському?

Щотижневі планірки повинні бути творчими майстернями: що вдалося, що не вдалося, які були помилки, який сюжет /передача був гіршим, який кращим (за такий - підвищений гонорар).

Щодо ток-шоу, то замість єдиного застарілого і за дизайном, і за концепцією, і за назвою «Відверто про…» треба зробити ще кілька, бо набридли людям в телевізорі безкінечні «голови, що говорять», тільки прізвища одних владців змінилися на інші, а посади ті ж самі.

Чому б не оголосити «внутрішній» конкурс серед творчих працівників «Лтави» і зовнішній – серед полтавців – на кращу назву нового ток-шоу? Що заважає це зробити Лопушинському?

Я пригадую свого першого керівника в журналістиці, бо як і Євген, почала роботу з обласного радіо. Щоправда, я - з дипломом факультету журналістики Київського держуніверситету ім.Т.Г.Шевченка, а Євген – з атестатом середньої школи.

Це був голова облтерадіокомітету Василь Котляр – чоловік колоритний, самобутній, такий, що не ліз у кишеню за словом.

Так от ледацюг, тугодумів, неповоротких співробітників він публічно називав не мужиками, а «матнєтягателями»…    

Про автора
Людмила Кучеренко
Президент Полтавського обласного медіа-клубу
Людмила Кучеренко
302
Останні публікації