24.02.2014 | 13:49

Полтавська обласна рада зажадала відставки Ляпаненка та Гриня

img_66899.jpg

За це сьогодні одноголосно проголосували депутати облради на позачерговій сесії.

Таку пропозицію внесла я і її підтримав депутатський корпус.

Адже під час Революції гідності гендиректор Полтавської ОДТРК «Лтава» Микола Ляпаненко та головний редактор обласної газети «Зоря Полтавщини» Григорій Гринь, по суті, вели інформаційну війну, проводили інформаційні диверсії проти свого народу – жителів Полтавщини, цинічно й неприховано підтримуючи диктаторський режим Януковича, називаючи євромайданівців останніми екстремістами і т.д.

Причому, за наші з вами гроші – гроші платників податків, оскільки очолювані ними ЗМІ є державним та комунальним.

Ляпаненко поміняв уже не одну провладну партію й усе життя «колебается» разом з лінією партії. Хоча і журналіст, і керівник ЗМІ вочевидь повинен бути позапартійним.

Певно, трохи не вгадав з Партією регіонів. 21 лютого повідомив журналісту газети «Коло», що два дні тому – 19 лютого – вийшов з регіонів.

– Заяву про вихід з партії я написав 19 лютого, але там зазначив, що прошу вважати датою виходу з партії 19 грудня, день Святого Миколая. У ній пояснив, що протягом цих 2 місяців на «Лтаві» поряд з гімном звучала молитва за Україну.

У Полтаві жваво обговорюються ці слова Ляпаненка, називаючи його продажною шкурою: чи людина сповна розуму, щоб прикриватися Бортнянським і його молитвою за Україну?!.

І наче це щось міняє! Пізно пити «Боржомі», пане Ляпаненку! Вже не відмиєшся! Ти зганьбився сам, зганьбив свій рід до п’ятого коліна!

«Не пущать» і "мочити" опозиціонерів та непровладних громадських активістів в ефір – життєве та творче кредо Ляпаненка-пристосуванця. Стандарти журналістської етики – то не для нього писано.

До речі, Ляпаненко зізнався кореспонденту «Кола», що з Партією регіонів у «Лтави» були суто комерційні стосунки. Та хто б сумнівався: торгувати совістю й ефіром для Ляпаненка – одне й те ж, не забуваючи про свою кишеню.

Нагадаю, що 22 січня полтавські журналісти підписали заяву проти «диктаторських законів 16 січня» та побиття журналістів на Євромайдані під час виконання ними професійних обов"єязків.

На це зібрання я особисто запрошувала голову обласної організації Національної спілки журналістів України, головреда «Зорі Полтавщини» Григорія Гриня, відповідального секретаря ПОО НСЖУ Ольгу Щербакову, головного редактора телебачення ОДТРК «Лтава» Анатолія Мішина (також просила спрямувати на захід знімальну групу).

Але ні знімальної групи, ні представників найбільших журналістських колективів, коли ми підписували заяву й висловлювали своє ставлення до побиття колег-журналістів, не було.

Заяву можна було потім підписати дистанційно. Чим скористалися журналісти Кременчука, Лохвиці, Лубен та інших міст Полтавщини.

Втім, ЖОДЕН очільник, жоден журналіст ОДТРК «Лтава» й «Зорі Полтавщини» так і не підписався під заявою, тим самим благословивши владу й "беркутівців" навіть на вбивство наших колег!

Про яку журналістську солідарність може йти мова?!

Про яке моральне право Ляпаненка й Гриня очолювати «Лтаву» та «Зорю Полтавщину» можна говорити? Чи має після цього моральне право Гринь бути головою облорганізації НСЖУ? 

Полтавська обласна рада зажадала добровільної відставки Ляпаненка та Гриня.

Чи вистачить у них духу хоча б на один чоловічий вчинок у житті?!

Про автора
Людмила Кучеренко
Президент Полтавського обласного медіа-клубу
Людмила Кучеренко
302
Останні публікації