27.11.2013 | 21:24

Держави має бути так мало, наскільки це можливо, і настільки багато, наскільки це необхідно

Субсидіарність – демократична європейська цінність

Голова ради Харківського Центру прав людини “Древо життя” Тамара Трацевич не просто цікава людина. Як громадський діяч та журналіст вона вже 10 років займається питаннями євроінтеграції.

- Пані Тамаро, яке місце в державній системі координат посідає пересічна людина, громада у нас і в розвинених європейських країнах?

- Перш ніж відповісти на це запитання, хочу порівняти керівників європейських країн і України. Надзвичайний і Повноважний посол  Норвегії в Україні Олава Берстад часто користується київським метро. Резиденція короля Бельгії знаходиться у самому центрі Брюсселю, резиденція президента Литви Далі Грибаускайте теж у парку в центрі Вільнюса і охорони я не побачила ні там, ні там. Віктор Янукович живе у супердорогому «Межигір’ї», що охороняється як стратегічний військовий об’єкт, а Ангела Меркель, перша особа найвпливовішої країни Євросоюзу, мешкає у п’ятиповерхівці в Берліні поруч зі звичайними громадянами. Тому, мабуть, така відмінність між якістю життя у нас і в Європі. Це там, «за бугром», людина й громада є впливовими, з ними рахуються і коли вирішується доля прибудинкової території, як у Швейцарії, яка побила всі рекорди за кількістю місцевих референдумів, і доля країни, як у Норвегії, де їх тричі питали, чи хочуть вони стати членами ЄС. А впливовими можуть бути лише люди, котрі знають, що держава – для них, а не вони – для держави; які до чиновників ставляться як до персоналу, найнятого ними для виконання певної корисної для них роботи; люди, що мають власну гідність.

- Українські посадовці в принципі непогано засвоїли демократичну риторику й навіть знають, що таке субсидіарність, децентралізація влади і громадянське суспільство. Вони, приміром, навіть у Бюджетному кодексі прописали, що бюджети повинні формуватися знизу вгору – від сільради до державного. Але де-факто щоосені зі столиці спускаються контрольні цифри – до областей, районів, міст і сіл…

- На жаль, 313 років тому конституція Пилипа Орлика була першим у світі суспільним договором, а тепер ми «експортуємо» демократичні цінності з Європи. На щастя, в Україні вже підросло покоління народжених у незалежній Україні, з якого починається стирання геному страху, схильності до патерналізму, спричинені колективізаціями, геноцидом, голодоморами, «розстріляним Відродженням». Саме воно, усвідомлюючи небезпеку не тільки відмови, а навіть паузи, яку хоче взяти чинна влада України в євроінтеграційному процесі, зокрема підписанні у Вільнюсі вже парафованої Угоди про Асоціацію з ЄС, сьогодні стоїть на Майдані, беручи на себе відповідальність, що цілком узгоджується з принципом субсидіарності. Саме цей принцип є одним з наріжних каменів законодавства Європейського союзу і базовою вимогою Європейської хартії про місцеве самоврядування. В багатьох країнах це стало політичною і правовою традицією (Німеччина, Франція, Іспанія та ін.)

- Пані Тамаро, у чому ж полягає суть субсидіарності?

- Це принцип організації влади й управління з таким розподілом повноважень у державі, при якому рішення в ній приймаються на найбільш наближеному до громадян рівні. Тобто, треба надати можливість розв`язати проблему окремим індивідуумам, а якщо вони не впораються – сім`ям, по тому – громадським організаціям, місцевій громаді, регіону, державі. І тільки в разі необхідності – міжнародному співтовариству. Такі відносини коротко визначає мотто (гасло): держави має бути так мало, наскільки це можливо, і настільки багато, наскільки це необхідно. Застосування цього принципу на практиці зміцнює активність і відповідальність громадян та надає їм свободу дій. Але - і ось у чому принципова різниця - разом із делегованими повноваженнями органам усіх рівнів даються й достатні бюджети для їх реалізації.  

- На принципі субсидіарності побудована Конституція Республіки Польща, вже в преамбулі якої зазначено: “встановлюємо Конституцію Республіки Польща як основний закон для держави, заснований на повазі та справедливості, на взаємодії влад, суспільному діалозі, а також на принципі субсидіарності, що зміцнює права громадян та їх об`єднань”.

- Відповідно до сентенцій про суспільний діалог та принцип субсидіарності будується взаємодія між публічною адміністрацією та неурядовими організаціями Польщі та інших країн Євросоюзу. Принцип прагнення до активної участі громадського сектора в ухваленні рішень та формуванні політики ЄС записаний у Білій Книзі, документі ЄС від 25 липня 2001 року. Це сприяє такій моделі взаємостосунків між НУО та адміністраціями різних рівнів, в якій співробітництво з НУО є не питанням вибору або доброї волі, а правовим обов’язком. У європейських країнах неурядові організації допомагають державі виконувати її обов`язки перед громадянами, беручи на себе ралізацію частини публічних завдань, особливо в області соціальних прав. У Німеччині, Нідерландах або Великій Британі НУО надають, в середньому, більше 50% всіх послуг, гарантованих громадянам законом. А в Польщі законом передбачено навіть створення Ради суспільно-корисної діяльності, яку призначає міністр соціальної політики; в більшості державних органів є особа, відповідальна за співпрацю з неурядовими організаціями; діє урядова програма – Фонд Громадянських Ініціатив (ФГІ), якою передбачено виділення коштів на підтримку НУО, відібраних за конкурсом.

- Власне, й в Україні державні структури проводять подібні конкурси для НУО.

- Пані Людмило, але ж масштаби фінансування і якість співпраці не порівняти! В Україні це швидше імітація! Скільки членів Громадських рад, створених при центральних та місцевих органах влади, стверджують про те, що до них не прислухаються, їх ігнорують і ви це знаєте не гірше за мене. Утім, радує, що наше суспільство відчутно прогресує з часу Помаранчевої революції, яка, хоч і не виправдала очікувань ще почасти патерналістського суспільства, все ж стала знаком появи Нового Громадянина. Якщо у 2004 році громадським організаціям в Україні довіряло менше 10% громадян, то за результатами дослідження IFES, проведеного у вересні 2012 року, вже 61% громадян вважають, що НУО роблять вагомий внесок у розвиток і поліпшення ситуації в Україні.

- Так, нехай поступово й повільно, але наші співвітчизники усвідомлюють, що якість життя й насправді залежить від волі, відповідальності кожного, від усвідомлення себе Громадянином, а не мешканцем території, а найнятих чиновників треба привчити до підконтрольності.

Бесіду вела Людмила Кучеренко

Матеріал підготовлений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

Про автора
Людмила Кучеренко
Президент Полтавського обласного медіа-клубу
Людмила Кучеренко
302
Останні публікації