14 серпня, 10:00

Як ходити по воді цього світу і навіщо потрібні священики?

Священик може бути некрасивий, товстий чи худий, але Бог хотів, щоб він був саме такий, це є Його рука. Він його ставить, щоб допомагати людям.

Чи можемо ходити по воді?

Давні іудеї насторожено ставилися до води. Вони дивилися на рибалок як на людей з небезпечною професією.

Було повір’я: якщо під час бурі з’являється привид — човен затоне. Тому учні Христа так налякалися, коли побачили Ісуса, що йшов по воді.

Перед цим Ісус нагодував багато народу, наказав учням сісти у човен, а сам відпустив народ. Бо не для того Ісус прийшов, щоб захоплювати владу чи воювати з кимось. Він говорив, що Його Царство не від цього світу. І дійсно, Царство Боже могутніше за цей світ. Тут Бог не бореться за владу — вона є безмежною й в іншому контексті.

І коли Ісус відпустив народ, Він пішов молитися на самоті. І відразу євангеліст переносить нас до моря, де залишилися учні. Знялася буря, човен кидають хвилі. І тут вони бачать, що Христос іде по морю і налякалися. Петро сказав Йому: «Господи! Якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді». Ісус відповів: «Прийди!».

Вода, море сприймалися тоді як щось погане і негативне. Це образ світу, який є довкола нас. Він також має підводні камені, глибини, потвор.

Хто хоче бути досконалим?

Церква — це місце, Божа організація, в якій людина забезпечена від потопання у морських хвилях. Ми не раз собі кажемо: «Господи, якщо ти хочеш можемо стати святими». І він говорить: «Станьте».

Тут все залежить від нас, чи ми дійсно можемо стати. Не раз кажемо, що хочемо бути «досконалими», а це синонім до «святими». Ми хочемо бути «досконалими», а не «якими-небудь». Хочемо себе поважати, а не соромитися.

Ми кажемо: «Господи, хочемо бути досконалими». А Господь каже: «Будьте». І все залежить від нас.

Але на шляху до досконалості не завжди наважуємося ступити на боротьбу з морем, зі світом. Ми боїмося. Страх відбирає у нас можливість стати досконалими — мусимо його перебороти. У цьому світі нам потрібно не тонути у гріхах, а шукати більшого.

Той, хто любить вищі цінності — любов, відвагу, милосердя, волю, —знайде Христа.

Не бійтеся, будьте над морем

Коли ми боїмося, що нам чогось не дістанеться, коли боїмося працювати, жити, тоді починаємо потопати. Страх відбирає можливість бути над морем.

Але Петро сказав: «Господи, рятуй мене». Ми можемо хотіти бути досконалими. І ходити по цьому життю, як Ісус і Петро ходили по морю. Не забруднивши ніг брудом світу. Але людина наскільки недосконала, що постійно грішить. Чому я кажу це? Бо я — людина і теж грішу.

Тут можна побачити велике милосердя Бога. Бо якби Він поставив янгола служити Богу, той би не розумів людей. Йому б не вкладалося у голову, як можна грішити. Але Бог поставив служити у громаді людину. Щоб священики, бачачи свою недосконалість, не засуджували інших.

Хто такий священик і навіщо він потрібен?

Священика треба сприймати як руку Божу, яка простягнута до людей. Коли є проблема, яку не можете перебороти, треба іти до священика і радитися з ним. Коли є загроза життю, коли не можемо самі щось вирішити, нас турбує біль, образа.

Священик може бути некрасивий, товстий чи худий, але Бог хотів, щоб він був саме такий, це є його рука. Господь його ставить, щоб допомагати людям.

Священик свого життя не повинен був би мати, бо мусить жити громадою. Але він теж людина і теж боїться щось втратити, щось хоче спробувати і трохи пожити для себе. Але в першу чергу священик служить Богу і людям.

Богу — тим, що молиться і прославляє його, а людям — що має донести до них поняття про Божу любов. Він нас усіх любить, Він всім нам простягає руку, щоб ми не тонули, щоб ми не пропали у вічності.

Про автора
Юрій Кролевський
Настоятель парафії Пресвятої Трійці УГКЦ у Полтаві
Юрій Кролевський
14
Останні публікації