18 липня, 11:09

Єдиний рецепт, щоб стати святим

Усі християни — святі. Але є особливий вид людей, котрих Церква прославляє: ми знаємо багато їхніх імен. 

А є такі, які були непомітні, про них ніхто не знає, або були такі обставини, що про них ніхто не чув. Є багато таких святих, про яких навіть Церква не знає, але знає Бог.

Що ж таке святість?

Можна бачити, як люди бавляться у святість, і роблять із себе вигляд святих або особливо побожний вигляд. Є інший рід людей, котрі беруть якісь важкі тягарі. І несучи їх, вважають, що через це вони — святі.

Нещодавно був один нещасний випадок. Одна людина на Півночі Росії вирішила піти з монастиря. Причина: монахам сказали взяти ідентифікаційний код. Втікач зробив собі скит і в один день там замерз. Насмерть.

І це трагедія. Бо той, хто навчив його, що ідентифікаційний код робить тебе соратником диявола, сидить в теплій келії, добре харчується і нізащо не переживає. А та бідна людина, яка хотіла служити Ісусу, заплуталася, пішла і загинула через неправильну науку.

Щоб бути святим, треба розуміти, що насправді складає святість і є її справжньою природою. Не наші вчинки, слова, намагання скочити вище голови роблять нас святими, а присутність Ісуса в житті. Христос говорив: «Коли не будете мене вважати більшим того всього, що маєте, то Царства Божого не здобудете».

Чи існують якісь унікальні знання про святість?

Ми можемо журитися, що дуже слабкі. Що повторюємо гріхи, що в нас тяга до руйнування. З часу гріхопадіння на людиною панує Ерос і Танатос. Це заважає жити. І засмучує.

Замість того, щоб бути щасливими, ми мучимося через Дар Божий. Але, щоб стати святими і добре керувати своїм життям, треба від життя відмовитися, каже Христос. Тобто віддати йому у руки. Ось це є основа християнської святості: що б ми не робили, які б подвиги не чинили, як би нас не прославляв світ за набожність, але якщо у нашому житті не буде Христа, ми святими не будемо.

Що знали святі? Людина, котра стала такою і живе життям Ісуса Христа, наче знає щось невідоме іншим. Згадую Йосипа Сліпого. Людині старшого віку, йому пропонували стати митрополитом Київським у православній церкві, йому не заборонялося служити Богу. А він вибрав в’язницю і заслання. Що він таке знав, чого не знали інші, ті, що відмовилися від своєї Церкви?

Йосип Сліпий (джерело — velychlviv.com) Йосип Сліпий (джерело — velychlviv.com)

Довелося мені говорити з одним чоловіком. Він розповідав, що українці і поляки між собою багато ворогували, вбивали один одного. Десятки тисяч людей загинули у цьому протистоянні. Мусимо це розуміти. Він говорив з осудом. Але ми зійшлися на тому, що це були найнещасніші часи, що ми не можемо судити тих людей, лише співчувати їм, бо вони жили у дуже страшних часах.

Але були і святі люди, котрі наче йшли проти течії і логіки, але вибирали залишитися людиною. Що вони знали такого, чого не знали інші? А це якраз і є те, що вони мали у житті, у серці — Христа. І нас робить святим Він.

Тут є парадокс: людина свята у всіх обставинах поступає, як треба. Бо у ній живе Христос. Це основа святості.

Різні святі на різні часи

У кожні часі є якісь люди, котрі і знаки лишають, і церква проголошує їх святими. Вони кожного разу різні.

Були такі часи, коли треба було показати, що світ — це ніщо. Ті люди йшли у скити, пустелі, щоб довести, що Бог більше світських задоволень та радостей.

Були такі обставини, коли люди думали тільки за інших, йшли і будували госпіталі, лепрозорії. Наприклад, францисканці, котрі зайнялися прокаженими, яких було багато в Європі. Вони перебороли цю пошесть, ризикуючи здоров’ям і життям.

Францисканці (джерело — ofsstpeters.com) Францисканці (джерело — ofsstpeters.com)

Були й такі, які в умовах, коли довкола багато сиріт, почали робили заклади для молоді, виховували її, поклали життя, щоби виховати молодь.

Різного роду були святі. Завжди Бог у будь-який час дає людям силу, щоб бути святими у своїй Церкві. І коли ми бачимо, яке в храмах запустіння, значить щось неправильно робиться. Коли бачимо, що стало мало християн побожних, — це якраз і є нагода, щоб стати святим. Бо у такі моменти і з’являється вони: коли треба рятувати Церкву і народ. Тоді Бог наче перебуває у тих людях, які покликані, щоб бути прикладом.

Цікаво каже Христос, що багато з перших будуть останніми, а останні — першими. Сто років тому було менше спокус, ніж зараз. І це є про нас, а особливо про Церкву останніх днів, перед кінцем світу, коли залишиться тільки залишок християн. Коли буде багато спокус і важко втриматися у церкві і вірі.

Майте в собі Христа

Багато зараз відкидають речей фундаментальних, що складають основу природи людини. Але той, хто має у собі Христа, той знає таке, чого не знає світ, що дає йому Царство Боже.

Тому будьмо святими. На службі Божій стягуємо до себе побільше Ісуса, побільше любові. Для того, щоб бути лампадкою, що освітлює темряву. Бо святі — то є світло світу.

Про автора
Юрій Кролевський
Настоятель парафії Пресвятої Трійці УГКЦ у Полтаві
Юрій Кролевський
13
Останні публікації