19.04.2016 | 15:28

Не лише про лікарів, а й про журналістів: Не нашкодь

14-15 квітня мені випала нагода з’їздити у Черкаси та організувати там тренінг для журналістів «Повсякденні реалії життя внутрішньо переміщених осіб». Спікери — оператор «Громадського телебачення» Олександр Назаров та журналістка «Української правди» і ведуча «Плану на завтра» («UA:Перший») Анастасія Рінгіс.

Ще у травні-червні 2015 року ЗМІ приділяли незначний інтерес до проблематики вимушено переміщених осіб. В середньому менше 1% (0,88%) матеріалів присвячені цій темі. В основному висвітлюється тематика соціального захисту внутрішньо переміщених осіб — цьому присвячено 79%: статистичні дані, довідкова інформація, факти щодо грошового забезпечення, створення гідних умов праці та життя тощо.

Назарова добре знають глядачі «Громадського». Він працює у редакції з самого початку Євромайдану, навіть за кілька днів до нього. Саме Олександр Назаров — співавтор (разом з Анастасією Канарьовою) проектів «Вимушені» та «Абілітація». 

Олександр Назаров та Анастасія Канарьова про заключну частину проекту #ВИМУШЕНІ Олександр Назаров та Анастасія Канарьова про заключну частину проекту #ВИМУШЕНІ

Анастасію Рінгіс ми запросили як спікера, тому що вона й сама родом з Криму, і там зараз живуть її батьки. За журналістську роботу вона отримала заборону в’їзду на півострів до 2020 року, а дізналася про це, коли їхала відвідати батька у лікарні. Анастасія може подивитися на проблеми переселенців з двох сторін: як «одна із» і як журналіст. Саме так і було на тренінгу, але про це далі.

Шестигодинна дорога до Черкас пролягала через Кременчук, Олександрію і Знам’янку. Їхали ми у розтрушеному «богданчику» з ноутбуками, камерами і банером. Одним словом, набралися відчуттів на рік вперед: дороги там паскудні.

Просто прямого залізничного сполучення «Полтава – Черкаси» нема, і це не одинокий випадок в Україні: залізниця у нас києвоцентрична. Хіба ж це не одна з причин того, що ми мало знаємо про співвітчизників з інших міст? Сподіваюся, коли децентралізація добереться до фінішу, вона позитивно вплине не лише на формування бюджетів, але й на комунікацію між містами. Нам потрібне сполучення не лише зі столицею.

Ось так необхідність провести тренінги привела мене у місто, де я ніколи не бувала. Так би мовити, приємне з корисним.

З чого ж усе почалося

Ще у травні-червні 2015 року ЗМІ приділяли незначний інтерес до проблематики вимушено переміщених осіб. В середньому менше 1% (0,88%) матеріалів присвячені цій темі. В основному висвітлюється тематика соціального захисту внутрішньо переміщених осіб — цьому присвячено 79%: статистичні дані, довідкова інформація, факти щодо грошового забезпечення, створення гідних умов праці та життя тощо.

Другою за популярністю серед ЗМІ є тема працевлаштування ВПО — 11%. В основному матеріали пов’язані із працевлаштуванням та захистом прав на працю осіб, які були вимушено переміщені із зони АТО. Джерело цієї інформації— найчастіше органи місцевої влади.

Олександр Назаров спілкується із учасниками тренінгу Олександр Назаров спілкується із учасниками тренінгу

Висвітлення теми охорони здоров’я займає 5%. В основному в таких матеріалах висвітлювались питання оздоровлення дітей, доступу до лікування в закладах та установах охорони здоров’я. 3% матеріалів присвячено розвитку підприємництва серед ВПО. Це матеріали присвячені можливостям розпочати власний бізнес, отримати гранти на розвиток тощо. Ще менше уваги ЗМІ присвячено проблемам освіти та політичним правам ВПО.

Олександр Назаров розповів журналістам, які основні тенденції у висвітленні теми внутрішнього переселення панують в українських ЗМІ. Так от: якось усе нерадісно. У 2015 році КримSOS проводив дослідження у 5 містах України — Київ, Вінниця, Херсон, Харків, Львів, де і дослідив становище у інформаційному полі.

Олександр Назаров Олександр Назаров

По-перше, у ЗМІ переселенці часто зображуються як пасивні, потребуючі гуманітарної допомоги особи. Це шкодить і стосункам між переселенцями, тому що викликає самостигмацію — коли людина «таврує» сама себе.

Нерозумним Назаров вважає і те, що постраждалих від конфлікту людей називають основною причиною підвищення цін на житло, продукти харчування, безробіття та погіршення соціального захисту населення.

Занадто часто виникає ситуація, за якої використовують проблему внутрішнього переселення в критику чинного уряду і в ролі прихованої політичної реклами, — додає Олександр.

Також у ЗМІ подекуди з’являються передчасні публікації про надання допомоги міжнародними фондами та громадськими організаціями. Але в них недостатньо інформації про критерії надання допомоги, не сказано про тимчасові рамки програм.

АБІЛІТАЦІЯ. Саша Чалапчій та його екопаливо АБІЛІТАЦІЯ. Саша Чалапчій та його екопаливо (один з найвідоміших відеопроектів Назарова)

Що треба для хорошої історії

Перше, що Олександр Назаров радить зробити, — поставити собі питання: а навіщо я це роблю? Яка мета мого сюжету, тексту, фотографії?

Мета є бажаною кінцевою точкою процесу — необхідно розуміти, що ви хочете розповісти, про що історія, чому люди будуть це дивитись, хто головний герой (протагоніст).

Відповідь повинна складатись лише з однієї фрази. Назаров вважає, що сюжет чи репортаж не може бути «про це, ось це і ще про щось». Поки ми не визначилися із задумом, розповісти добре історію ми не зможемо.

Щоправда, зауважив тут же Олександр, може статись так, що в процесі зйомки може зміниться задум:

— Ви дізнаєтеся, що шукали, коли знайдете це, — жартує він про роботу оператора.

Наприклад, розповідає далі Назаров, у парадигмі внутрішнього переміщення метою може бути задоволення інформаційних потреб переселенців — їх права, належні виплати. Або ж інформування про переселенців — зменшення соціальної напруги. Це може бути мотивація вимушених переселенців до інтеграції через висвітлення позитивних прикладів.

— У кожній історії слід знайти кут подачі, — кілька разів наголосив Олексндр. — Не варто робити історії про все одразу.

Фокуси можуть бути різними. Найчастіше, і це вмотивовано реаліями, виходять сюжети про умови проживання, адаптацію, матеріальні труднощі, посттравматичний синдром, дискримінацію та працевлаштування.

Не менш важливо — зрозуміти хто герой історії.

— Розповідайте не про ситуацію, а про людину — хто вона, що робить у житті, які проблеми має.

Як працювати з героєм

Також розповів Олександр Назаров, як зробити так, щоб люди почали жити своїм справжнім, а не публічним життям перед камерою.

По-перше, потрібно дати до себе звикнути. Для цього усім людям потрібен час, і він відмінний для різних людей і ситуацій. По-друге, потрібно чесно перейнятись переживаннями вашого героя і знайти з ним зв’язок.

— Треба, щоб цей зв’язок із героєм ішов не через камеру, а на пряму ніби через вас, — пояснює Назаров. — Ми повинні поважати героїв як людей, розуміти, через що вони пройшли. Ставтеся до них з гідністю.

Також Олександр радить взяти камеру меншого розміру, щоб обстановка і вигляд техніки не тиснув на героїв. Краще, якщо в групі буде якомога менше людей — в ідеалі взагалі одна особа.

— Герой хоче говорити — дайте йому можливість, — каже Олександр Назаров. — Герой хоче мовчати — дайте йому можливість.

Запитання потрібні, лише щоб скерувати розповідь героя, полегшити йому комунікацію і з’ясувати деталі. Адже дуже часто люди говорять багато і про все, часто про те, що не стосується теми.

Дуже важливо, вважає Олександр Назаров, пояснити героям, що можуть бути деякі наслідки, до яких призведе фільм чи текстовий матеріал. Учасники повинні жити з цими наслідками. Герої поступляться власною приватністю та комфортом, якщо їх переконати у важливості репортажу. Потрібно зробити свої інтереси зрозумілими і виправданими для них. І головне — в повній мірі інформувати учасників про наслідки. А вони не завжди передбачувані.

Необхідно оцінити ризики: для героїв та учасників процесу існує виправданий та невиправданий ризик.

— Завжди бажано отримати згоду на зйомку, — каже Назаров. — Однак, якщо герой дає згоду на зйомку, не розуміючи негативних наслідків, до яких може призвести сюжет, про які ми можемо підозрювати, — ми вчиняємо етичний злочин.

Завжди необхідно отримувати згоду батьків на зйомку дітей. Також потрібно перевіряти факти, вказані неповнолітніми у репортажі.

Як використовувати простір

— Ми знімаємо, пишемо та фотографуємо у жанрі репортаж, тож для нас важливою є картинка, — наголошує Назаров. — Простір, в якому перебуває герой, має бути показаний максимально повно і деталізовано. Бажано використати декілька локацій.

Він додає, що будь-яка, навіть неймовірно цікава історія людини, розказана на тлі білої стіни, виглядає нудно і нецікаво.

Щоб історію було цікаво дивитися, треба, щоб постійно щось відбувалося. Олександр зазначає, що вже на етапі планування слід детально з’ясувати, що саме, де і як планує робити герой в день зйомки, які він має плани.

Дія — основна умова доброї історії.

Перед початком зйомки треба скласти сценплан на основі вихідних даних, зібраних про героя — це приблизний план зйомок. Далі формується знімальна група та підбирають комплект техніки. Потрібно пам’ятати про організаційні питання і вирішувати їх до початку зйомки: акредитація, проживання, проїзд.

АБІЛІТАЦІЯ. «Pizza veterano» АБІЛІТАЦІЯ. «Pizza veterano» (оператор — Олександр Назаров)

На етапі зйомок створюється все те, з чого й буде зроблений сюжет. Як правило, іншого шансу не буває, і переробити його майже ніколи не вийде.

— Передчувайте, — каже Олександр Назаров. — Ви ніколи не знаєте, коли настане вдалий момент для потрібного вам кадру. І якщо ви відчуваєте, що може статися щось важливе, вмикайте і налаштовуйте камеру заздалегідь. Удача любить підготовлених.

Потрібно включати в сюжет живу картинку з живим звуком без будь-якого текстового супроводу. Це те, що найкраще передає атмосферу місця. Тут важливо пам’ятати, що йде запис не тільки відео, але й аудіо. Необхідно заставити себе і журналіста помовчати кілька хвилин.

Як не нашкодити

— «Не убий» є загальним моральним принципом, — каже Назаров.

Він показав один з найвідоміших прикладів маніпулювання глядачем з допомогою кадрування. Назаров вважає, що можна доносити не всю правду, якщо це виправдано етично, але недопустимо замовчувати важливі моменти, які впливають на сприйняття глядачем.

Про автора
Катя Кролевська
Медіа менеджер
Катя Кролевська
19
Останні публікації