15.03.2015 | 9:18

Антикорупційна Школа ПРООН. День другий. Про право знати, нічні бесіди і розслідування закупівель

13-15 березня у Києві відбувається Антикорупційна Школа ПРООН. Минуло уже два дні роботи. Про що учасники могли дізнатися упродовж суботи, 14 березня?

ЧИНОВНИКИ І МІНІМАЛІЗМ

Анатолій Стоян Анатолій Стоян

Першим ментором 14 березня став Анатолій Стоян, координатор національної моніторингової кампанії «Декларації без декорацій». Його лекція почалася з розповіді про цей рух.

Суть у чому. За законом усі державні службовці України зобов'язані до 1 квітня кожного року оприлюднювати свої декларації з переліком прибутків, майна та одноразових витрат, що перевищують 80 тисяч грн. Але жодної відповідальності за неправдивість поданої інформації не передбачено.  Більше того, опубліковані майнові декларації службовців лишаються недоступними для широкого загалу. Саме тому близько 40 громадських організацій, журналістських агенцій та індивідуальних розслідувачів з усієї України об’єдналися в Громадянське партнерство «За відкритість майнових декларацій публічних службовців України», та під керівництвом Transparency International Україна взялися проконтролювати виконання закону. Старт кампанії відбувся 20 червня 2013 року, вона триває досі. Перевірці підлягає стиль життя високопосадовців місцевого та центрального рівня, міністрів, голів обласних державних адміністрацій, міських голів обласних центрів, а також усіх їхніх заступників. 

Ось лише деякі з елементів роботи кампанії.

Моніторинг стилю життя складається з таких п’яти елементів:

  • Офіційні доходи
  • Рухоме і нерухоме майно
  • Відпочинок і подорожі
  • Навчання членів родини
  • Вартісні хобі

Громадський моніторинг стилю життя має декілька пунктів:

  • Визначення фігурантів моніторингу
  • Збір даних
  • Перевірка та оцінка отриманих даних
  • Пошук додаткових фактів і розробка кейсів
  • Деталізоване розслідування
  • Подання інформації до компетентних органів

Власне кажучи, рухом «Декларації без декорацій» за весь час діяльності було перевірено 405 декларацій високопосадовців з 80 державних органів: міністри, голови державних адміністрацій, мери обласних центрів та їхні заступники. Середній дохід на одну службову особу з особливо відповідальним становищем склав 392 789 гривень на рік. Стиль життя у 44 рази перевищив офіційні доходи уряду та міністерств, у 7 разів ― посадовців державних служб, у 6 разів ― посадовців ОДА, у 5 разів ― міських голів та їхніх заступників.

За результатами кампанії створено банк даних декларацій високопосадовців. Вони доступні для широкої громадськості на інтерактивній карті на сайті руху. Експерти виявили 69 осіб, які живуть не на зароблене. Крім того, кампанія спричинила прийняття ряду законопроектів (антикорупційна стратегія на 2014-2018 роки, ЗУ «Про НАБ», «Про запобігання корупції», «Про вигодоодержувачів»).

Відповідальність за порушення настає кримінальна відповідальність. Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації карається позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Практична робота під менторством Анатолія Стояна Практична робота під менторством Анатолія Стояна

ІІ раунд кампанії розпочався 13 лютого 2015. Нацбанк і 6 міністерств уже не надали доступу до публічної інформації.

Джерела інформації про стиль життя посадовців:

  • майнова декларація;
  • дані, розміщені в друкованих ЗМІ органу влади / сайті органу влади;
  • відповіді на інформаційні запити;
  • відповіді державної реєстраційної служби;
  • дані продавця, постачальника;
  • дані туристичних фірм та авіаперевізників;
  • навчальні заклади, оголошення;
  • соціальні мережі.

Після теоретичної частини Анатолій Стоян влаштував нам цікаву практику. Ми поділили між собою близько десяти відомих українських високопосадовців і дослідили їхній стиль життя, порівняли з деклараціями. Хто дістався мені ― не скажу, але це був дехто із Міністерства юстиції. За 45 хвилин вдалося нарити багато цікавого, але потім нас перервали.

ПРО ПРАВО НА ПРАВДУ

Після Анатолія Стояна нас знайомила з законодавством про доступ до публічної інформації Ірина Кушнір з офісу омбудсмана, вона ж давала нам поради, як максимально ефективно використати своє право знати.

Ірина КушнірІрина Кушнір

Вона пояснювала, яка інформація є публічною, відкритою та закритою, з обмеженим доступом або для службового користування. Не секрет, що посадовці часто зловживають тим, що відносять насправді публічні дані за службові або конфіденційні.

Безумовним плюсом розповіді Ірини Кушнір є те, що вона постійно наводила реальні приклади з власної практики і з практики її установи.

ЗАКОН, ЯКИЙ НАПИСАВ ДЖЕК

Микола ХавронюкМикола Хавронюк

І нарешті, Микола Хавронюк допоміг нам розібратися у громадській антикорупційній експертизі. Варто сказати, що ця тема викликала чи не найбільший інтерес серед усіх, хто приїхав на школу, і багато хто в своїх очікуваннях називав саме бажання дізнатися про інструменти ГАЕ.

Микола Хавронюк виклав перед нами покрокову методологію антикорупційної експертизи. Сьогодні, на щастя, вона є не меншим аргументом, ніж, наприклад, Міністерства юстиції чи ВР. Результати ГАЕ підлягають обов’язковому розгляду того, кого «експортують», а узагальнені результати повинні відображатися у національній доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики. До того ж, за результатами проведення громадської антикорупційної експертизи фізичні особи і громадські об’єднання мають право надавати пропозиції до відповідних органів, отримувати від них інформацію про врахування поданих пропозицій.

Під час експертизи щоразу треба перевіряти, чи дійсно законом передбачена відповідальність за порушення спеціальних обмежень і заборон чи службові. Заходи відповідальності повинні відповідати виконуваним повноваженням.

ПРО ШЕРЛОКІВ НАШОГО ЧАСУ

Крім звичайної програми на учасників Школи у суботу чекало два бонуси. По-перше, це зустріч з журналістом «Наших грошей» Олексою Шалайським.

Олекса ШалайськийОлекса Шалайський

Він розповів, що це видання почалося з держзакупівель. Насправді, і сьогодні ця тема займає важливе місце у їхніх розслідуваннях. Спочатку НГ створювали як мережу журналістів-розслідувачів України. Будь-який журналіст, що долучиться, може отримати допомогу від НГ. Це вже потім аудиторія видання зросла до 15 000 читачів.

За 4 роки у НГ був лише 1 суд, у Рівному. Спроби підкупу були постійно, наприклад, «абонентська плата» ― щомісяця певну суму грошей, щоб журналісти не писали про окремих осіб. Пропонували поставити сайт «under construction» за 100 000 доларів. Найбільші суми коштів пропонували Тетяні Чорновіл, Дмитру Гнапу, Мустафі Найєму.

Журналіст коли пише текст, починає з якогось факту: є корупція? Джерела інформації різні: відкриті дані, інші медіа, плітки. Громадськість найбільше вірить пліткам, як не дивно. Але насправді це найбільш ненадійна інформація. Усе, що говорять навколо, треба перевіряти.

Чому люди з інформацією ходять не до кожного журналіста? Вони ідуть до того, який цікавиться даною темою. Або ж не кожен журналіст може переконати їх, що до нього варто іти. Потужні розслідувачі співпрацюють з надійними депутатами, бо це дає їм більше впливовості. Тобто, ідуть до зацікавлених або до впливових.

Буває і таке, що самі корупціонери приходять і буквально хваляться.

Олекса Шалайський розповів про так званий «ефект пані Галі» (за іменем однієї з голів комісій) ― закупити послуги чи товари у 26 та у 28 разів дорожче ринкової ціни, бо це «найдешевша пропозиція». Потім переможець скидає ціну вдвічі, а різниця іде до когось в кишеню.

Журналіст наголосив: піар та розголос працює більше, ніж правосуддя. І це, на жаль, правда. Єдине: не можна писати текст, не знаючи, як вкрали. Хто і що ― теж важливо, але без як ― не вийде.

І останній сюрприз дня ― це опівнічна бесіда про особливості державних закупівель у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. Модерував бесіду Мирослав СімкаТендер та злочин»). Досвід ― неймовірний. Почула багато цікавого. Тепер хочеться перевірити, чи є щось спільне між полтавськими та галицькими корупційними схемами на закупівлях?

Про автора
Катя Кролевська
Медіа менеджер
Катя Кролевська
19
Останні публікації