Районний рівень управління освітою є ключовим в процесі реформування системи освіти в Україні. На цьому рівні безпосередньо все і відбувається: організація процесів забезпечення життєдіяльності загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів, проведення первинного моніторингу якості знань, координація методичної роботи, реалізуються десятки регламентованих і нерегламентованих функцій тощо.
Керівники закладів бюджетної сфери мають вже зараз думати, що чекає їх заклади взимку. Маю на увазі тих, що справжні господарники, а не тих, що уявляють себе місцевими «білими комірцями».
Незабаром будуть здійснені велетенські реформаторські кроки щодо органів виконавчої влади та самоврядування. Принаймні про це с телеекранів впевнено стверджують високопосадовці вже не перший місяць. Чи торкнеться це лише форми, чи може трохи і змісту?
Вступивши в епоху інформаційних суспільств, країна має не дотримуватися середньовічної традиції, не ігнорувати вигоди інформаційної магістралі, а оволодівати ними, і насамперед в галузі освіти та науки.
Заміна місцевих державних адміністрацій обл. та райвиконкомами фактично віддає владу на місцях політичним партіям. Це великі ризики того, що регіональна політика ряду регіонів буде віддана проросійським силам, шлях до всевладдя місцевих князьків, до ще більшого розбалансування влади в Україні.
Актуальность на фоне проблем с Россией и прочей современной проблематики: в плане акцентирования на некоторых проблемах в некоторых экономических сферах публикация ИМХО имеет смысл, на фоне вообще «мировой революции» – нет.
"Хабар сьогодні - це єдиний реальний двигун будь-яких процесів в країні. На жаль, саме прагнення чиновників до збагачення є тією самою причиною хоч щось будувати і розвивати".
Стратегії реформування галузей, підприємств, організації, будь-яких систем полягає в усуненні системних проблем, які мають місце і створення умов унеможливлення появи в майбутньому відомих на даний час системних проблем. Які ж системні проблеми у органів управління освітою районного рівня?
У сучасних умовах розвитку ринкової економіки якість стає вирішальним чинником існування будь-якої організації та її успішного розвитку. Досягнення високої якості продукту організації – товарів і послуг – неможливе без ефективних і обґрунтованих управлінських дій. Прийняття та впровадження управлінських рішень, спрямованих на вдосконалення якості товарів і послуг, має базуватися на основі вивченого міжнародного досвіду з питань моніторингу, контролю та аналізу корисність застосування яких доведена світовим досвідом.
В житті звичайного пересічного громадянина може наступити момент, коли стає неможливим, не припустимим продовжувати терпіти певні неправильні речі. Для кожного ці речі мають свій масштаб і свій рівень неприпустимості. На даний час речі, які вважаються мною неправильними досягли для мене апогею, сягнули за рівень припустимості. Це штовхнуло мене розпочати ведення блогу, в якому я планую розкрити певні проблемні питання функціонування освіти Полтавського району. Звісно не все те інше, що коїться у суспільстві вважається мною припустимим, але я не готовий розробляти масштабну проблематику. Звісно питання, що мною порушуються не такі масштабні, порівняно з темами інших авторів блогів, але великі речи починаються з малого. Великі порушення великих посадових осіб починаються з безкарності дрібних місцевих чиновників. В своїх публікаціях я планую торкнутися як теоретичних засад функціонування системи управління освітою на районному рівні, що дозволить ясніше розуміти джерело проблематики цієї системи, так і розглянути суто конкретні практичні питання і реальні порушення законодавства, які мені видаються суттєвими.