Диверсія проти державної служби або паніка провінційного держслужбовця?

У 2011 році був ухвалений, але не  введений в дію новий закон «Про державну службу». діючий Закон України «Про державну службу» за 1993 рік має багато положень, які потребують змін. Поява цього нового закону була причиною, що я таки вирішив залишитися на державній службі, адже сподівався на краще. Не лише у матеріальному сенсі, але і дуже хотілось підвищити ККД своєї праці, якщо оцінювати його в масштабах користі для суспільства.

Серед державних службовців низового рівня є впевненість, що у першу чергу причиною відкладення введення його в дію є те, що ним передбачено, що зарплатня держслужбовців нижчого рангу має бути не менше 2 мінімальних зарплата по країні. Для держслужбовців заробітна плата могла б збільшитись в середньому в два рази.

Але нова демократична влада вирішила припинити постійне відкладання нового закону. Спочатку новий закон мав вступити в силу з 1 січня 2013 року, потім – з 2014 року, потім з 2016 року .

Все це виглядало знущанням колишньої злочинної влади над державними службовцями. Нарешті нова демократична влада підійшла до цього питання по новому, по Європейському і створила зовсім новий, як і належить революціонерам, революційний закон -   закон «Про державну службу».

В даному законі чітко визначили, хто є державним службовцем, а хто користується таким статусом безпідставно. Відокремили групи посад з технічного обслуговування, підвищили відповідальність тих, кого залишать, пропонують тотальні відкриті конкурси при призначені на державну службу.

Але користуючись статусом диванного експерта дозволю собі поділитися деяким враженнями щодо даного питання. Мені видається, що (як завжди) ми отримаємо не реформу, а повне спотворення всіх офіційно декларованих напрямків реформування. Мабуть не потребує окремих коментарів те, що планується позбавити статусу державних службовців суддів, помічників суддів, працівників прокуратури, народних депутатів України, заступників міністрів ну і самих міністрів. А головне (увага!) президента України. Статус держслужбовців втратять працівники всіляких секретаріатів Верховної Ради України, працівники патронатних служб, помічники-консультанти народних депутатів України. 

В принципі можна вважати логічним що особи, які виконують інші технічні функції, наприклад, копіювання матеріалів, інші працівники, що виконують в державних органах низькокваліфіковані роботи, втратять статус державного службовця. Але не тільки на технарів не поширюватиметься дія антикорупційного законодавства а і на багатьох більш відповідальних працівників. І це – «благодатна» можливість для корупційної лазівки! На них більше не будуть поширюватися обов’язок щороку подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, заборона на недопущення можливого конфлікту інтересів, тобто заборона працювати у безпосередньому підпорядкуванні близьких родичів, а також обмеження щодо використання службових повноважень на свою користь, обмеження щодо одержання дарунків, а головне - щодо зайняття іншою оплачуваною роботою, в тому числі підприємницькою діяльністю. Новим законом це прямо не заборонено.

Цілком дивним є те, що помічників суддів позбавляють статусу державних службовців, а секретарі судових задінь, працівники канцелярії та архіву суду такий статус зберігають. Найближчий до судді працівник позбавлений статусу держслужбовця і на нього не поширюються всі клопіткі питання дотримання антикорупційного законодавства. Можна навіть працювати за сумісництвом в приватній юридичній фірмі, а то і того гірше. У мене вникають різноманітні параноідальні думки щодо реального замислу авторів законопроекту щодо судової системи.

Автори нової редакції закону, ймовірно не випадково вписали одразу норми, які можуть призвести до юридичних казусів.

Передбачено безліч неприємних сюрпризів  щодо соціального захисту державних службовців.

Держслужбовцям планується нараховувати пенсії на загальних засадах, скасувати додаткові відпустки, надбавку за вислугу років. Завершено розмови про підвищення заробітної плати (відповідні норми в новому законі відсутні).

У нас з дружиною (державним службовцем) та колегами виникає питання - які стимули в такому разі залишатися працювати на державу?

Навіть сам факт ухвалення цього законопроекту в першому читанні змушує замислитися про перспективи продовження державної служби. Якби ці зміни відбувалися на тлі впевненого крокування держави у «світле європейське майбутнє» (ТМ), якби результати реформ в інших сферах давали впевненість, що праця державного службовця потрібна державі, а громадянин-державний службовець з родиною не буде кинутий напризволяще, можна  було б з цим погодитися. 

Багато професійних кадрів звільниться, адже немає сенсу працювати за півтори-дві тисячі гривень не маючи в майбутньому права на спеціальну пенсію та тривалішу відпустку.

Мабуть працювати сьогодні на державній службі, отримуючи мізерну зарплатню, без права в майбутньому отримувати гідну пенсію – немає ніякого сенсу.

Для держслужбовців з’явилося багато запитань, але не все так безнадійно невизначено. Впевнено можна прогнозувати, що залишитися на державній службі слід наступним категоріям: корупціонерам, яких не цікавить офіційна зарплата; непрофесіоналам, яким нікуди податися; хворим людям, яким важко витримувати навантаження реального сектору економіки, революціонерам в гіршому розумінні цього слова; особам передпенсійного віку.

Прошу пробачити стилістичні та орфографічні помилки та помилки друку. Закликаю висловлюватися по суті.