1.07.2016 | 17:45

Чи дістанеться реальне покарання зухвалому грабіжнику?

Вчора колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області поновила слухання справи Богдана А...ва.

Свого часу його з подільниками злочин «прогримів» на всю Україну.

На початку листопаду 2014 року троє грабіжників увірвалися до приміщення одного з приватних підприємств Полтави, де якраз готувалися гроші до інкасації.

Із застосування до бухгалтера-касира насильства злочинці заволоділи коштами на загальну суму 95 700 гривень.

Зловмисники були добре підготовлені. На обличчях – маски. При собі – зброя та вибухові пакети. Щоб не залишити відбитків пальців, вдягнули рукавиці. Приховати від камери відеоспостереження напрям втечі мали димові шашки. Комунікація між спільниками здійснювалася за допомогою мобільних телефонів, кожен з яких містив у пам’яті тільки 2 номери – інших учасників кримінального тріо.

І все було б добре, для грабіжників, але тікаючи, вони випадково заскочили на територію … кінологічного центру УВС Полтавської області.

Міліціонери почали їх переслідувати. Ті відстрілювалися. Двоє правоохоронців отримали тілесні ушкодження, на щастя незначні.

Зрештою Б. А...ва було схоплено, його спільники втекли.

Відомий народний депутат і радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко вже наступного дня описав цей трагікомічний випадок, а з його подачі – більшість провідних вітчизняних ЗМІ.

Антон Геращенко прогнозував, що слідство зуміє розшукати всіх учасників злочину. Висловив упевненість в тому, що вони отримають по максимуму за своє зухвальство.

Якби ж то!

Перед судом постав лише Б. А...в, інші особи залишилися «невстановленими слідством».

Справу розглядала колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави під головуванням Олександра Струкова, котрий останнім часом зробився знаменитим завдяки своєму раптовому забігу в кущі від журналістів.

4 березня 2015 року суд вирішив звільнити Б. А...ва від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 роки!

Ян Пругло, повідомляючи на шпальтах «Полтавщини» про цю подію, не з’ясував усі обставини (трапляється з ним таке) і поклав відповідальність за неймовірно гуманний вирок на всіх суддів – членів колегії: Струкова О.М., Гольник Л.В. і Микитенка В.М.

Насправді ж, суддя Гольник не погодилась із дивовижною м’якістю вироку. Як член колегії вона написала окрему думку, котру помічник Струкова чомусь не розмістив у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Зокрема, суддя Гольник стверджувала, що судом не в повній мірі врахована особа обвинуваченого, який вчинив корисливий тяжкий злочин, будучи непрацюючою особою. Крім того, суд безпідставно взяв до уваги лише позитивну характеристику, складену за час утримання грабіжника в СІЗО. Посередню ж характеристику, видану за місцем його проживання, суд проігнорував. Як і той факт, що обвинувачений перебуває на обліку в наркологічному диспансері з приводу комбінованого вживання наркотичних засобів і має синдром залежності.

Інакше кажучи, суд під головуванням Струкова вирішив, що жодної суспільної небезпеки не становить людина, залежна від наркотиків, з неповною середньою освітою, яка не має офіційних засобів до існування, але вже переступила закон у пошуках легкої наживи, здійснивши доволі тяжкий злочин, пов’язаний із застосуванням зброї та насильства, при цьому не «здала» своїх спільників, не надала сприяння слідству в їх розшуку. До того ж ця особа здійснювала правопорушення й раніше, проте попередня судимість вважалася погашеною.

Здоровий глузд, де ти?

З огляду на ці та інші обставини, а головним чином на тяжкість і суспільну небезпечність злочину, суддя Гольник наполягала:

«А...ва Б.В. слід визнати винним за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі з його реальним відбуттям у межах санкцій, установлених зазначеними статтями».

Принципова позиція одного з членів судової колегії підштовхнула до більш активних дій прокуратуру. Вирок було оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області.

Тим часом Б. А...в, звільнений Октябрським судом «з-під варти негайно», переконливо довів, що законослухняною людиною після СІЗО він не зробився. І ставати на шлях виправлення не збирається.

Більше року він ухилявся від явки до апеляційного суду.

Відтак був оголошений у розшук.

Тільки 27 травня 2016 року грабіжника нарешті знайшли та взяли під варту.

Вчорашнє судове засідання, однак, не відбулося. Адвокат не з’явився.

Про автора
Ігор Гавриленко
історик (Історія твориться сьогодні, і творимо її ми)
Ігор Гавриленко
138
Останні публікації