23.06.2016 | 21:09

Затятість підтоптаного спринтера

Не дивуйтесь. Я не про світ високих фізичних досягнень. А про сплески людської тупості.

Судья Струков убегает от журналистов (2016.06.21, Полтава) Судья Струков убегает от журналистов (2016.06.21, Полтава)

Суддя Олександр Струков, оговтавшись після пообідньої пробіжки, задокументованої журналістом Олександром Перовим і оператором Антоном Старишком (гарні хлопці працюють на «Лтаві»), згадав про свою основну функцію як очільника  Октябрського районного суду м. Полтави.

Вона ж полягає, на його думку, в тому, щоб дошкуляти непокірній колезі – судді Ларисі Гольник.

І накатав Олександр Михайлович черговий запит – де була 21 червня з 14 год. 35 хв. до 15 год. 45 хв.?

Запит Струкова Запит О.Струкова

Подібними запитами він із завидною настирливістю ще з осені 2015 року закидає як саму суддю, так і обласну прокуратуру, котра підтримує обвинувачення в суді у справі Трихни та веде слідство у справі мера Мамая й іншого його посібника – Ковжоги.

Струков і Ковжога є кумами. Це – за чутками, категорично запереченими обома лжесвідками в суді.

Мамай свідчить у справі Гольник-Трихна: слова проти фактів Мамай свідчить у справі Гольник-Трихна: слова проти фактів

Лариса Гольник роз’яснювала Струкову протиправність його поведінки.

Службова записка Л.Гольник Службова записка Л.Гольник

Також Лариса Гольник повідомляла Струкову, що після низки його негідних вчинків, не отримавши вибачень, реагувати на його керівні потуги не буде.

Лист Л.Гольник Лист Л.Гольник

Струков нічого не збагнув. Що ж, спробую дещо пояснити йому я.

Удруге.

Я попереджав Струкова, що він ризикує піти на заслужений відпочинок не тільки з чималим переліком доволі сумнівних рішень, але і з ганьбою.

Те й відбувається.

Проте не з моєї, чи Лариси Гольник, злої волі.

Самого себе громадянину Струкову треба винити за те, що він впевнено і стрімко стає всеукраїнським посміховиськом.

Через хамське ставлення до людей.

Через маніпуляції із судочинством.

Через неетичну поведінку під час судових засідань.

Через намагання приховувати від громадськості своє «правосуддя» (тут і тут).

Через неправдиві декларації.

Через нахабне порушення правил дорожнього руху та непокору поліції.

На його місці людина розумна зачаїлась би, щоб не привертати до себе зайву увагу.

Та Струков не з таких. Як 50-тонний брахіозавр із непропорційно маленькою голівкою та крихітним мозком він пре уперед. Не розуміючи, що такі як він «служителі Феміди» приречені на вимирання. Їх час минув. Потворні конвульсії – спостерігаємо.

***

А про те, що Лариса Гольник робила 21 червня, упродовж тих 70 хвилин, які настільки стурбували голову суду, охоче розповім усім.

Знімальна група зі «Лтави» цікавилася нашим легендарним гаражем.

Оскільки на відміну від Струкова нам нема чого приховувати, Лариса власним автомобілем звозила журналістів, втомлених гонитвою за пристаркуватим бігуном, до нас додому. Показала їм те, що вони хотіли. Сюжет удався.

Суддя Струков бігає від журналістів - чергове засідання у справі Гольник Суддя Струков бігає від журналістів - чергове засідання у справі Гольник

До речі, пам’ятка щодо спілкування з журналістами, розроблена Радою суддів України, спонукає до відвертості всіх суддів: «Недомовленість і закритість породжують чутки і домисли».

Потім Лариса Гольник повернулася на своє робоче місце, де й пробула до закінчення трудового дня.

Сподіваюсь, що навзаєм Струков повідає громаді, чи розглянув він ті 29 судових справ, які призначив до розгляду 21 червня, з 14:00 до 16:20 (усього починаючи з 8:30 він запланував 70 (!) засідань – отож не тільки спортивний, але й трудовий рекорд хотів явити враженому світові суддя Струков того спекотного дня).

Уважайте, п. Струков, попередній абзац моїм інформаційним запитом, який потребує відповіді упродовж 5 днів. Наша домашня адреса відома вам (на звернення з великої літери ви розраховувати не можете з очевидних усім причин).

Також мені цікаво, чи зареєстрував Струков власну відсутність на робочому місці та чи оголосить він собі догану за невмотивовану втечу в кущі? Хоча розумію, поки що це прерогатива Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

І ще. Знімальна група каналу «1+1» хотіла усього лиш відмітити відрядження в канцелярії Октябрського суду. Коли ж їм у цьому відмовили і спрямували до голови суду, вони й завітали до приймальні Струкова.

Та, як у народі кажуть: «За дурною головою і ногам нема спокою». Олександр Михайлович Струков став зафільмованим уособленням цього прислів’я.

І щось мені говорить – далі буде ще цікавіше.

Про автора
Ігор Гавриленко
історик (Історія твориться сьогодні, і творимо її ми)
Ігор Гавриленко
138
Останні публікації