17.02.2016 | 18:44

Прокурорські танці з бубном в інтересах Мамая

Це історія про те, як прокурор Полтавської області Сергій Попов намагається приховати тяжкий злочин корупційного характеру, вчинений мером Олександром Мамаєм.

Фаза I. Об’єднання проваджень

27 жовтня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) слідчим обласної прокуратури було внесено інформацію такого змісту:

«Полтавський міський голова Мамай О.Ф. та його представник Ковжога О.І. у період часу з 12.05.2014 по 22.09.2014 критикували у засобах масової інформації суддю Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В., яка розглядає справу про адміністративне корупційне правопорушення щодо притягнення до відповідальності Мамая О.Ф., що свідчить про вплив на суддю з метою схилити її до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій та ухвалення певного судового рішення».

Формулювання щодо критики у ЗМІ було досить лукавим. Громадяни можуть і повинні критикувати усіх осіб, обраних або призначених від імені держави здійснювати певні функції. Судді тут не виняток.

Та в цьому конкретному випадку здійснювалася не критика. Упродовж тривалого часу відбувалося зухвале й демонстративне приниження честі та гідності судді, розголошення конфіденційної інформації стосовно неї та членів її родини, поширення відвертої брехні з метою дискредитації, висувалися завідомо неправдиві обвинувачення у здійсненні злочинів.

Робилося все те, щоб змусити суддю до самовідводу, або ж, щоб спровокувати її на публічні заперечення чи якусь емоційну реакцію. І тоді б виникли вже цілком законні підстави для тверджень про упередженість судді. Обидва «діячі» вдавалися до погроз – відкритих та прихованих. Мамай чинив тиск на суддю з використанням владних повноважень, Ковжога – маскуючись у громадського правозахисника.

Кваліфікуються подібні дії як втручання в діяльність судових органів.

Кримінальне провадження, відкрите за ч. 2 ст. 376 КК України, отримало № …303 (для зручності наводжу тільки три останні цифри номерів проваджень).

Того ж дня до справи взявся слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Полтавської області радник юстиції А.Легеньковський.

***

11 січня 2015 року прокуратура області відкрила ще одне провадження – № …002. Заявником виступила вже сама суддя Л.Гольник. До ЄРДР було записано:

«Одна із службових осіб Полтавської міської ради пропонує неправомірну вигоду судді районного суду м. Полтава за прийняття рішення в справі про адміністративне правопорушення».

Слідство за ч. 3 ст. 369 КК України негайно розпочав начальник слідчого відділу прокуратури Полтавської області радник юстиції А.Буряк.

***

2 лютого 2015 року Л.Гольник звернулася до прокуратури області знову. Тепер мова йшла про злочинні дії, передбачені ч. 2 ст. 376 КК України. Провадження дістало № …040. Його фабула формулювалася так:

«Полтавський міський голова Мамай Олександр Федорович, використовуючи своє службове становище, втрутився в діяльність судді Октябрського районного суду м. Полтава Гольник Лариси Владленівни з метою перешкодити виконанню нею службових обов’язків».

Слідство почав вести А.Буряк. Однак 11 березня досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було доручено здійснити і завершити А.Легеньковському.

***

12 березня 2015 року до ЄРДР за заявою Л.Гольник внесено відомості такого змісту:

«З метою тиску на суддю Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В., яка розглядала адміністративну справу відносно Полтавського міського голови Мамая О.Ф., останній 26.01.2015 року здійснив завідомо неправдиве повідомлення прокурору та органу досудового розслідування про вчинення суддею Гольник Л.В. тяжкого злочину, а саме одержання нею пропозиції неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 5000 доларів США за закриття адміністративної справи, тобто вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Продовжуючи тиснути на суддю Гольник Л.В. представник Мамая О.Ф Ковжога О.І. здійснив завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення Гольник Л.В. та її чоловіком Гавриленком І.М. шахрайства за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України».

Провадження № …095 за ч. 2 ст. 383 КК України теж дісталося А.Легеньковському.

Того ж дня старший прокурор відділу прокуратури Полтавської області радник юстиції Я.Толмачев постановив об’єднати нове провадження з матеріалами досудового розслідування провадження № …002 (пропозиція Мамаєм хабара судді).

Мотивація об’єднання справ була цілком логічною:

«… оскільки на даний час не встановлено підозрюваних у вчиненні всіх вказаних злочинів, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені одними особами, а також приймаючи до уваги те, що об’єднання матеріалів досудового розслідування не може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду».

Зрештою, 12 травня 2015 року всі відкриті провадження опинилися в руках А.Легеньковського.

***

Мабуть, обтяжений обсягом слідчих дій Андрій Легеньковський вирішив скинути з себе частину тягаря. 29 травня 2015 року він виніс постанову про закриття кримінального провадження № …040 (втручання в діяльність судді).

Хоч і молодий, але достатньо досвідчений слідчий в особливо важливих справах чомусь не знайшов у діях Полтавського міського голови Мамая складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 376 КК України. При цьому Легеньковський проявив підозрілу легковажність в оцінці доказів. Так посібник Мамая Олександр Ковжога запевнив слідчого, що «будь-яких протиправних дій стосовно судді Гольник Л.В. ніколи не вчинялось», а той йому і повірив. Мамая ж Легеньковський і допитувати не став. Як і перевіряти всі обставини, повідомлені в заяві судді.

Показово також те, що слідчий прокуратури «забув» поінформувати про закриття кримінального провадження заявницю. Мета цього грубого порушення процесуальних вимог очевидна – постанова Легеньковського могла бути оскаржена прокурору чи слідчому судді упродовж 10 днів з дня одержання її копії.

***

Між тим розслідування більш тяжкого злочину, вчиненого Мамаєм (пропозиція хабара судді), тривало.

3 червня 2015 року, враховуючи складність обставин, що підлягають дослідженню у ході досудового розслідування, група прокурорів у кримінальному провадженні № …002 була посилена. До неї включили прокурора відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення прокуратури Полтавської області.

Того ж дня підручному Мамая Дмитру Трихні було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Невдовзі суд стосовно цього підозрюваного обрав запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 48 тис. 720 грн.

***

17 червня 2015 року прокурор Я.Толмачев здійснив наступний логічний крок – постановив об’єднати матеріали досудового розслідування кримінальних проваджень № …303 (втручання в діяльність судді) та № …002 (пропозиція хабара судді). Аргументація доцільності такої дії слово в слово повторювала наведену вище (коли об’єднувалися справи № …002 та № …095).

Таким чином, основним провадженням стало № …303. Воно охоплювало кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 376, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 383 КК України.

3 серпня слідчий Легеньковський звернувся до свого керівництва з клопотанням про продовження строку досудового розслідування, що мав тривати 2 місяці й уже завершувався.

Один і заступників прокурора області, взявши до уваги складність провадження та необхідність достовірно встановити причетність чи непричетність до вчинення злочину інших осіб, «визначитися з колом підозрюваних та повідомити їм відповідні підозри у кінцевій редакції», постановив продовжити строк досудового розслідування до 4 місяців, тобто до 3 жовтня 2015 року.

***

За якийсь час у справі змінився слідчий. Легеньковський пішов на підвищення – тепер він слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України.

Новий слідчий у справі Мамая та його посібників 24 вересня 2015 року звернувся до заступника прокурора області з клопотанням про продовження строку досудового розслідування до 6 місяців і отримав необхідний дозвіл.

***

Дізнавшись зі значним запізненням про закриття кримінального провадження № …040, Лариса Гольник опротестувала свавільні дії слідчого Легеньковського.

У результаті 5 листопада 2015 року заступник прокурора Полтавської області старший радник юстиції Валерій Хараїм вирішив скасувати постанову Легеньковського:

«Перевіркою законності та обґрунтованості прийнятого рішення встановлено, що розслідування у даному провадженні проведено неповно, ряд суттєвих обставин не встановлено, всі доводи заявниці, викладені нею у заяві від 02.02.2015 не перевірені, у зв’язку з чим зазначене рішення про закриття кримінального провадження є передчасним і підлягає скасуванню».

Слідство за фактами втручання Мамая в діяльність судді було поновлене. Прокурор Я.Толмачев без зволікань приєднав матеріали провадження № …040 до основної справи. І знову в його постанові говорилося: «на даний час не встановлено всіх підозрюваних у вчиненні вказаних злочинів, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені одними особами».

Крім того, прокурор зазначав, що «об’єднання матеріалів досудового розслідування не може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду».

***

21 листопада 2015 року Толмачев до провадження № …303 (воно тепер охоплювало ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 376, ч. 2 ст. 376 та ч. 2 ст. 383) долучив провадження № …375, відкрите того ж дня за ч. 1 ст. 376 КК України стосовно Д.Трихни.

Останній підозрювався в тому, що з 16 по 23 січня 2015 року впливав на суддю Гольник, втручався в її діяльність, маючи на меті добитися винесення нею неправосудної постанови в корупційній адміністративній справі Мамая.

Мотивація необхідності об’єднання проваджень повторювала всі попередні.

На цьому логічні та зрозумілі вчинки працівників обласної прокуратури, дотичних до розслідування справи Мамая, завершилися. Почалися принципово інші діяння.

Фаза II. Роз’єднання проваджень

Тільки Д.Трихні було пред’явлено обвинувальний акт. Тільки щодо нього справа пішла до суду.

Тим часом 23 листопада 2015 року той самий прокурор Я.Толмачев вкотре розглянув матеріали досудового розслідування кримінального провадження № …303 і вирішив: «На даний час виникла необхідність виділення в окреме провадження матеріалів досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376 КК України, в діях Мамая О.Ф. та Ковжоги О.І.». Те й постановив.

Другою постановою він виділив в окреме провадження матеріали щодо злочину, передбаченого ч. 2 ст. 376 КК України.

Третьою постановою того ж таки дня в окрему справу вивів матеріали стосовно кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України.

І кожного разу Толмачев, ніби забувши, чим мотивував попередні дії з об’єднання справ, стверджував, що «це не може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду».

Відтак матеріали великої кримінальної справи були штучно розпорошені за окремими провадженнями.

Сенс такої безглуздої на перший погляд дії полягає в тому, що, розірвавши зв’язки між різними епізодами злочинних дій кількох фігурантів справи, легше буде потім закрити дрібні провадження і вивести підозрюваних осіб з-під кримінальної відповідальності.

Однак обласна прокуратура пішла ще далі.

30 листопада 2015 року з’явилося провадження № …377. Воно включило в себе матеріали за ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 376, ч. 1 ст. 376, тобто все те, що тижнем раніше виявилося відокремленим.

Яку ж мету переслідували ці маніпуляції?

Справа в тому, що найтяжче обвинувачення, яка загрожувало полтавському міському голові – за ч. 3 ст. 369 (пропозиція хабара), залишилося у провадженні № …303, а його матеріали вже надійшли до суду. У новому ж провадженні зазначена стаття відсутня.

Відтак Мамай Олександр Федорович ні як підозрюваний, ні як обвинувачений ні там, ні там більше не фігурує. Навіть навпаки, захист Трихни оголосив мера своїм свідком.

Фокуси прокуратури нагадують гру наперсточників, під час якої кулька дивним чином зникає у руках шахрая. Та чи пристала така поведінка співробітникам обласної прокуратури?

Запідозривши неладне, суддя Лариса Гольник як потерпіла звернулася зі скаргою до Генеральної прокуратури України.

У гірших совкових традиціях шокінська прокуратура переслала звернення обласній прокуратурі, тобто тій самій «конторі», на яку потерпіла скаржилася.

Відповідь, підписана заступником прокурора Полтавської області В.Хараїмом, сумнівів не залишила: «Повідомляю, що прокуратурою Полтавської області не здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях стосовно Полтавського міського голови Мамая О.Ф., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України».

***

Складається враження, що керівництво обласної прокуратури раптово вразила амнезія. Вони забули, що обвинувальний акт, відправлений до суду стосовно Д.Трихни, багато разів наголошує, що той діяв в інтересах Мамая.

Наведу уривок з цього документу:

«14.01.2015, близько 15 години 40 хвилин, у приміщенні Октябрського районного суду […] після спілкування з Трихною Д.В. та на його прохання суддя Гольник Л.В. у залі судових засідань, що неподалік кабінету голови районного суду, зустрілась із Мамаєм О.Ф. У ході розмови Мамай О.Ф. висловлював свою думку щодо розгляду справи та прийняття рішення у вказаній адміністративній справі, яке б його влаштовувало, а саме про закриття справи суддею Гольник Л.В. або відвід її як судді, а також зазначав, що остання може контактувати з Трихною Д.В. з питань, пов’язаних з розглядом справи».

У подальшому Трихна ще кілька разів зустрічався з суддею Гольник, пропонуючи їй хабар за винесення потрібного Мамаєві рішення. При цьому Трихна чітко визначав свою роль як посередника, брав паузи для узгодження своїх дій та суми «моральної компенсації» судді з «Федоровичем», кілька разів до і після розмов із суддею зустрічався з останнім. Доказів злочинних дій Мамая в матеріалах кримінального провадження цілком достатньо, щоб відправляти справу до суду.

***

Хочу нагадати прокурору Сергію Попову, що на рівні області тільки він може висунути підозру міському голові Олександру Мамаю.

Крім того, він несе персональну відповідальність за вжиття «заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення». А в порядку нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, прокурор області повинен сприяти «розкриттю кримінальних правопорушень, захисту особи, її прав, свобод, власності […] від злочинних та кримінально протиправних посягань», а також «виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення». Якщо прокурор області забув про свої обов’язки, хай звіриться із Законом України «Про прокуратуру» (статті 6, 29).

***

Понад рік прокуратурою Полтавської області розслідується нескладна кримінальна справа з трьома фігурантами (Мамай, Ковжога, Трихна) і стількома ж сюжетними лініями: тиск на суддю Л.Гольник, пропозиція хабара, завідомо неправдиве обвинувачення у скоєнні нею злочинів.

Більша частина доказів у справі знаходиться на поверхні. Тиск і обвинувачення в злочинах чинилися відверто і зухвало. А те, що приховувалось – пропонування неправомірної вигоди – відразу було задокументовано в ході негласних слідчих дій.

Отож і виникає запитання, чому прокуратура зволікає й тривалий час тільки імітує ретельне розслідування?

Відомий блогер Сергій Іванов, який добре знає прокурорську «кухню» зсередини, якось написав: «К обдолбаной умиротворенности прокуратуры мы уже привыкли».

Кажуть, у Херсоні, звідки прибув Сергій Попов до Полтави, його називали «Зая». Через надмірну толерантність до злочинців.

Та в цьому випадку причина ухилення прокурора області Попова від виконання своїх прямих обов’язків, схоже, не має відношення до його лагідної вдачі.

Один із колишніх співробітників обласної прокуратури, який не захотів працювати під орудою Попова, на запитання про стосунки останнього з Мамаєм відповів коротко: «Взасос».

***

Я свідомо розголошую деякі дані досудового слідства.

Гарантую, що робитиму це і надалі, якщо прокурор області Попов продовжить покривати злочинні дії полтавського міського голови Мамая.

Усі мости вже давно спалені. Маски остаточно зірвані. Найменші ілюзії розвіяні.

Буде навіть прикольно, якщо прокурорські почнуть переслідувати сторону, потерпілу від злочинів Мамая.

Про автора
Ігор Гавриленко
історик (Історія твориться сьогодні, і творимо її ми)
Ігор Гавриленко
138
Останні публікації