25.06.2015 | 7:01

Мамай. Бреше, як Сірко на вітер (XІ частина)

Винесена у заголовок приказка не має ані найменшого відношення до полтавського мера. Він бо людина напрочуд совісна, правдива та законослухняна. І ці його чесноти повною мірою проявили себе у боротьбі проти судді Гольник.

4 вересня минулого року зірвати судове слухання Мамаєві не вдалося. Його пояснень та інших доказів виявилося цілком достатньо, щоб установити: дізнаючись про дати подальших засідань у його корупційній справі, мер самостійно видавав розпорядження, якими відправляв себе у відрядження й відпустки, визначав їх тривалість і доцільність. І на власний розсуд, коли зникав ризик опинитись у суді, змінював, або взагалі скасовував попередні накази. Таким чином він свідомо ухилявся від прибуття на засідання, вводив суд в оману щодо причин своїх неявок, затягував розгляд справи.

Уже сама поведінка градоначальника у засіданні демонструвала його зневагу до суду й учасників процесу. Присутні в залі журналісти характеризували поводження Мамая як хамське.

Він не дотримувався встановленого порядку, весь час перемовлявся з публікою в залі, «дотепно» жартував. Поміж іншого, порекомендував прокуророві хреститися, коли щось здається. А судді вказував, що не треба повторювати йому суть справи по вісім разів і затягувати процес.

На неодноразові зауваження головуючого зухвалий порушник дисципліни не реагував, тому кілька разів із занесенням до протоколу був попереджений про неприпустимість таких дій.

Як прояв зневаги розцінив прокурор і самовільне залишення Мамаєм засідання.

Отож, продовживши 5 вересня слухання справи, суддя Гольник визнала полтавського міського голову винним у неповазі до суду. Відповідно до статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення на нього було накладено штраф – 1700 гривень.

Тоді ж з’ясувалося, що Олександр Федорович захворів, а суд полишив, аби дістатися до лікаря. Проте, як засвідчив запит до медичної установи, листок непрацездатності Мамаєві виписали з 5 по 7 вересня. 4-го числа, відвідавши сімейного лікаря, від госпіталізації мер відмовився. А в табелі за місцем роботи того дня йому проставили «8–15», тобто повний робочий день.

Невдовзі градоначальник, вкотре вдавшись до образливих висловлювань на адресу суду та заявивши, що не визнає його рішення, так прокоментував ситуацію: «Я спочатку підігрував їй (судді Гольник – І.Г.), але потім мені набридло дивитися на цирк і я пішов до лікарні, щоб перевірити свій тиск».

За кілька місяців Мамай, схильний до блискавичних спонтанних дій, але не до швидкої рефлексії, осягне дивовижну здатність свого могутнього організму. Купаючись на Водохрещу в ополонці, він заявить пресі: «Я не хворію. А хворію тільки тоді, коли в мене судові процеси. За останні 2530 років у мене не було ніколи ні температури, ні нежитю, ні кашлю».

Який же молодець наш Олександр Федорович! «Эту бы энергию да в мирных целях»! Причепити його до динамо-машини – «пусть ток дает в недоразвитые районы», як Михайло Жванецький писав.

Окрилений недосконалістю законодавства та своїми простацькими хитруваннями, обвинувачений у корупції градоначальник ще й досі намагається грати у піжмурки з правосуддям. Він проігнорував засідання Октябрського районного суду м. Полтави, призначені на:

  • 22 жовтня 2014 року (відрядження до Харкова),
  • 31 жовтня 2014 року (спершу в табелі обліку йому позначили робочий день, потім виправили на перебування на лікарняному, по 03.11),
  • 7 листопада 2014 року (Мамай оформив відпустку на 07–20.11, згодом скоротив її до одного дня),
  • 16 грудня 2014 року (лікарняний із 15 по 17 число),
  • 23 січня 2015 року (з цього дня студент-заочник факультету агро-технології та екології Полтавської державної аграрної академії Мамай О.Ф. узяв додаткову оплачувану відпустку на період настановчих занять, виконання лабораторних робіт і складання сесії, щоправда розпочалася сесія 19 січня – як бачимо, гострий потяг до знань у нашого градоначальника виник із незрозумілою затримкою і якраз у день суду),
  • 31 січня 2015 року (чергове самовідрядження).

Нині розглянути Мамаєву справу безплідно намагається Решетилівський районний суд. Зірвані його засідання, призначені на 20 квітня та 7  травня. Правда, тут «удар» на себе узяв мерський захисник Ковжога. Він не зміг прибути, про що Олександр Федорович письмово інформував суд …і через те не приїхав сам.

За відсутності обох фігурантів відбулося й засідання 24 червня. Як з’ясувалося в суді, Ковжога не забрав з поштового відділення повістку, і вона повернулася назад.

Мамаю ж «персональне запрошення» надсилалося за місцем роботи. Він вкотре знехтував своїм обов’язком і тепер має бути приведений до суду 8 липня силоміць.

Далі буде…

Про автора
Ігор Гавриленко
історик (Історія твориться сьогодні, і творимо її ми)
Ігор Гавриленко
138
Останні публікації