13.06.2015 | 7:44

Мамай. Бреше, як Сірко на вітер (V частина)

Офіційно заявляю, що винесена у заголовок приказка не має ані найменшого відношення до полтавського мера. Він бо людина напрочуд совісна, правдива та законослухняна. І ці його чесноти повною мірою проявили себе у боротьбі проти судді Гольник.

Достроково перервавши вигадане відрядження до Києва, стрімкий полтавський мер зайнявся епістолярною справою. Листи писав туди, куди 15 травня минулого року доїхати не зумів – до столиці.

19 числа, крім розпорядження, що вкорочувало термін його «відрядження», з-під легкої Мамаєвої руки вийшли два звернення – до Голови Вищої ради юстиції Романюка Я.М. та Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Самсіна І.Л.

Олександр Федорович пропонував покарати суддю Гольник через порушення присяги, норм права, суддівської етики. Позаяк «за відсутності складу адміністративного правопорушення та підстав для притягнення мене до адміністративної відповідальності суддя разом з органами прокуратури намагається віднайти можливість притягти мене до адміністративної відповідальності», «незважаючи на відсутність події та складу адміністративного правопорушення», суддя не закрила провадження в справі (як бачимо, градоначальник вирішив, що він сам собі судом буде, і сам же вирішив, що жодної вини перед Законом не має!).

Ігноруючи засідання Мамай цинічно звинуватив суддю, що це вона «ухиляється від повного та всебічного дослідження обставин справи».

І знову полтавський градоначальник приписував Ларисі Гольник особисту неприязнь до нього та всіх «органів місцевого самоврядування міста у зв’язку з не проведенням ремонтних робіт» у її чи то квартирі, чи то будинку, «що належить їй на праві власності та в якому вона проживає»

Поділився Олександр Федорович і своїми незгладимими враженнями від судового засідання, що відбулося 12 травня, куди його було доставлено примусово. Воно йому абсолютно не сподобалося: «поведінка судді, її висловлювання у судовому засіданні 12.05.2014 року свідчать про не здійснення судочинства в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і не виявлення суддею тактовності, ввічливості, витримки й поваги до учасників судового процесу; не виконання обов’язків судді безсторонньо і неупереджено та утримання від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що призводять до виникнення сумнівів у рівності учасників при здійсненні правосуддя» (неповторну стилістику, орфографію та пунктуацію збережено).

При цьому Мамай, мабуть, забув, що його притягають до відповідальності не як міського голову, а як одного із громадян України. Інакше б він, певно, нізащо не став би зловживати своїм службовим становищем і вказувати у цих кляузах свою посаду.

Кожне із звернень супроводжувалося 11 додатками, включно з диском з «відеоматеріалами з засідання Октябрського райсуду м. Полтави 12.05.2014».

Розгляд скарг розтягнувся надовго. У ході ретельної перевірки до них було залучено й кілька інших заяв Мамая, а також його представника у суді, Ковжоги О.І. Зрештою, аж 25 лютого 2015 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України вирішила відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Гольник. Жодне з обвинувачень не підтвердилося. Підстав для притягнення її до відповідальності не знайшлося.

Далі буде…

Про автора
Ігор Гавриленко
історик (Історія твориться сьогодні, і творимо її ми)
Ігор Гавриленко
138
Останні публікації