8.06.2015 | 17:39

Мамай. Бреше, як Сірко на вітер (II частина)

Нагадую, що винесена у заголовок приказка не має ані найменшого відношення до полтавського мера. Він бо людина напрочуд совісна, правдива та законослухняна. І ці його чесноти повною мірою проявили себе у боротьбі проти судді Гольник.

Перед судовим засіданням, призначеним на 12 травня минулого року, Мамай устиг провести брифінг, де заявив, що вважає суд фарсом. Крім того, він повідомив журналістам номер мобільного телефону судді. А під час засідання кілька разів уголос назвав її домашню адресу.

Ці відомості належать до конфіденційної інформації. Вони стали відомими громадянину Мамаю у зв’язку з виконанням ним обов’язків міського голови м. Полтави. А саме з картки заявника на особистому прийомі громадян міським головою (листопад 2011 року) та з прикладеної до неї довідки, підготовленої начальником Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Таким чином, використавши своє службове становище, Мамай порушив, поміж іншого, пункт 2 статті 11 Закону України «Про інформацію» в частині недопустимості поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди та пункт 3 статті 10 Закону України «Про захист персональних даних», котрий зобов’язує працівників суб’єктів відповідних відносин не допускати розголошення у будь-який спосіб даних про особу, що стали їм відомими у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків.

Крім того, у судовому засіданні Мамай подав 11 клопотань і наполягав, що його має судити інший суддя. Бо, нібито, Гольник є упередженою та необ’єктивною, адже Олександр Федорович, як міський голова, відмовив їй у ремонті будинку, де вона мешкає.

І в цьому випадку, звісно ж, мер нікого не вводив в оману. У безкінечних турботах про благоустрій міста, й передусім доріг (усі ж бо знають, що в Полтаві їх ремонтують регулярно, а не в останні місяці перед виборами), він, мабуть, просто забув, що ніяк не усувався від виконання обов’язків міського голови та не заперечував необхідності приведення в належний стан одного з багатоквартирних, хоч і малоповерхових, житлових будинків, розташованих на початку вулиці Комсомольської.

Насправді міський голова дав необхідні вказівки комунальним службам міста. Та й чи міг вчинити інакше мудрий керманич міста, який переймається виключно інтересами громади, а не своїми власними? Адже цей будинок становить історичну цінність, позаяк у ньому народився й провів дитячі роки піонер космонавтики Юрій Кондратюк. І знаходиться він не у власності судді Гольник, як неодноразово заявляв Мамай, а перебуває на балансі Полтавської міської ради, бо є комунальною власністю міста.

На підставі доручення мера Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради оперативно поінформувало заявницю, що проектно-кошторисна документація на ремонт стін та укріплення фундаменту житлового будинку вже розроблена, а самі ремонтні роботи будуть здійснені згодом за умови відповідного фінансування.

Далі, в ході засідання, міський голова повідомив судді, що не мав часу ознайомитися із матеріалами справи. Ця заява викликала цілком доречне зауваження прокурора, що купа клопотань, внесених Олександром Федоровичем, свідчить про протилежне. Однак суддя прийняла рішення надати Мамаєві час для вивчення справи.

Під час оголошеної з цією метою перерви нашому шановному градоначальнику стало зле. Він був увезений із суду машиною «швидкої допомоги».

Далі буде…

Про автора
Ігор Гавриленко
історик (Історія твориться сьогодні, і творимо її ми)
Ігор Гавриленко
138
Останні публікації