"Знаю цього кандидата, співає харашо. Хай, думаю, чоловік і йде в депутати"

Днями провідала своїх батьків, що мешкають за 130 кілометрів від Полтави. На вулиці було тепло, тож вирішили з мамою посидіти погомоніти на лавці за двором, куди згодом прийшло ще кілька сусідів. Цікавилися, як в обласному центрі "голосовка пройшла".

Ні про Мамая, ні про Матковського та інших там, звичайно, не чули, зате ділилися своєю радістю: нарешті у їхньому селі вибрали нормального сільського голову. Всього за крісло очільника невеличкого села змагалися 10 (!!!!) кандидатів.Перемогла жінка, котру чотири роки тому попросили з посади секретаря сільради лише через те, що була позапартійна. Зараз же люди у переважній більшості проголосували саме за неї.  І "взяла" вона виборців не численними сіті-лайтами та біг-бордами (таке в селі не практикується), не кілограмами листівок та календариків. Її козирями стали її ж відповідальність, хазяйновитість, наполегливість і, що чи не найголовніше, її добре ім"я, незаплямоване скандалами та підозрами в хабарництві чи панібратстві. Тепер селяни живуть вірою в те, що нарешті бур'яни на майдані перед церквою скосять, алкоголіків серед білого дня на порогах місцевих магазинів і забігайлівок поменшає і дитячий садок нарешті з'явиться.

На моє запитання, кого обирали в районну та обласну ради, сусідка просто відповіла: "Ой, та там стільки цих бомажок було. Ото на одній побачила знакому фамілію, то й проголосувала. Знаю цього кандидата, співає харашо. Хай думаю, чоловік і йде в депутати".

Цього кандидата знаю і я. Дійсно, людина непогана, керує районним БК, зробив багато для розвитку культури і справді має гарний голос. Проте сама відповідь простої жінки-трудівниці викликала і досі викликає посмішку при одній лише згадці. Не в образу Надії Андріївні, але, мила сусідко, лише одним реченням ви охарактеризували усю передвиборну агітацію і її результат.

А якщо серйозно, то більшість селян і не чули про більшу частину (вибачте за тавтологію)   кандидатів. Голосували не за програми, а за "знакомі фамілії" або проти всіх. Їм не до виборів. Вони вже по горло ситі обіцянками і думають лише про те, як би вижити. Турбуються низькими закупівельними цінами на молоко та худобу, думають, як і за що прогодувати дітей.

 Тим же, хто отримав на цих виборах перемогу, щиро хочеться побажати: думайте про наступні перегони і "беріть" електорат не піснями про солодке майбутнє, а тим, чим взяла селян проста і роботяща жінка (читайте вище). І починайте робити це вже сьогодні.