15.12.2013 | 14:30

Константа і 2 шляхи

Влада і народ. Народ і влада...

Так історично склалося, що це в нашій країні дві різні площини. У свідомості народу. І влади.

Ця розділеність нав'язується й далі. Владою. І Опозицією, яка прагне до влади. 

Бо владній площині це вигідно. Тому й опозиції, яка колись буде владою, це теж вигідно. Потенційно.

Так, якщо народ і влада - це різні площини, то кожна з них живе своїм життям.

Владна площина живе сама по собі з великим задоволенням. Тільки для неї є одна необхідна умова існування - вона може так самостійно жити за рахунок площини народу.

Тому владна площина (і влада, і опозиція) робить усе для того, щоб народ жив своїм життям. Але на межі незадоволення. Не переходячи її. Бо в іншому випадкові це загрожує такій системі, й владна площина може змінити гравців або взагалі зруйнуватися.

Межа постіно вимірюється. В тому числі Майданами.

Безрезультативність сьогоднішнього Майдану також вказує на те, що сьогонішні лідери не прагнуть звести все в одну площину - площину народу.

І така двоплощонність поки що є константою для нас.

В інших країнах (де депутати та мери їздять на велосипедах) народ і влада є в одній площині.

Це народу більше вигідно, ніж при нашій моделі. Народ там про це розуміє. І тримає ситуацію в своїх руках. Що прямо протилежно нашому станові справ.

Там теж константа. На мій погляд, вона більш стабільна.

У нашого народу є 2 шляхи:

1. Залишити дві площини. Змиритися з цим. І жити далі, даючи можливість владній площині жити своїм життям за рахунок народу.

2. Створити одноплощинність влади й народу. Тут треба зрозуміти, що цьому будуть перешкоджати й влада, й "опозиція". Їм це не потрібно.

І для того, щоб досягти народу кращий для себе ж варіант, потрібно діяти самому народу. І ніхто крім нього самого йому не допоможе. Самоорганізовуватися. Пропонувати третю альтернативу. Вигідну для себе ж, народу, перш за все.

Для цього повинна бути готова свідомість. Та прагнення.

Майдан цьому допомагає.

Про автора
Останні публікації