22.11.2012 | 15:13

Ох, валюта-валюта

Про цікаві речі на грошовому ринку.

Питання стабільності гривні, майбутнього курсу долара США, інших іноземних валют турбують сьогодні більшість населення.

Мені, як колишньому співробітнику банку, трохи набридло вже відповідати на запитання: а що буде з курсом? "До скількох доросте"? Що робити - купувати чи почекати? А що краще - долар, чи євро?...

Точні відповіді на ці запитання дати не зможе ніхто! Тому, якщо вам вони дошкуляють - рішення приймайте самі. Для того, щоб воно (рішення) було зважене, потрібно аналізувати. А для аналізу треба зібрати інформацію.

Коротко теорія.

Іноземна валюта зараз є неодмінною складовою будь-якої економіки. Чому? Бо внутрішній ринок жодної країни не може задовольнити потреби внутрішньої економічної системи в усіх аспектах: і в попиті товарів та послуг, і в їх пропозиції. Тому учасники економічної системи країни повинні виходити на світові ринки. Тут для забезпечення функціонування світового ринку потрібен единий для всіх бажаючих формат розрахунків та портфель грошових одиниць, якими можна було б розплачуватись. Такими основними грошовими одиницями стали доллар США та євро у світовому маштабі, інші (такі, як російський рубль, китайський юань, японська єна, австралійський та канадський долари, фунт стерлінгів та ін.) завоювали локальні ніші міжнародних розрахунків. Така валюта, як швейцарський франк, з поміж локального засобу розрахунку, завоювала за собою ще й символ стабільності. Хоча вона теж може піддаватися різким та непередбачуваним змінам курсів.

Чому долар США та євро? Бо ці валюти були підкріплені розвинутими економіками країн, де вони були єдиними засобами розрахунків.

Далі відбуваються такі прості речі.

Стабільні валюти починають накопичуватися у резервах країн, які прагнуть стальності свого розвитку. Цей процес зумовлює те, що тепер на стабільність тієї чи іншої валюти вже впливає не тільки розвиток "своєї" економіки, а й розвиток тих країн, де вона знаходиться у резервах. Таким чином, у стабільності таких валют, як доллар США та євро, починають бути зацікавлені не тільки США та Євросоюз, а й інші країни. Тому для підтримання такої стабільності певної валюти всі країни, які мають її у своїх резервах, будуть щось робити для її непорушності.

Таким чином, говорячи про курс певної валюти треба враховувати 2 фактори - зовнішню складову курсу (те, про що йшла мова вище) і внутрішню (мається на увазі всередині певної країни).

Тут внутрішня складова курсу залежить не від цінності іноземної валюти самої по собі, а від цінності національної валюти конкретної країни. Ця складова значно більшою мірою впливає на курс основних іноземних валют на внутрішньому ринку нашої країни.

Вартість національної одиниці (в нашому випадку гривні) залежить від таких основних чинників:

- вироблених нами економічних благ (валовий внутрішній продукт),

- кількості грошових одиниць в обігу,

- співвідношення експорту та імпорту (бо тут бозрахунки проводяться в іноземній валюті, яку треба або купити для імпорту за національну валюту, або продати після експорту),

- накопичень, які впливають на швидкість обертання грошей в економіці,

- боргових зобов'язань чи вимог країни,

- розміру інвестицій у країну та самою країною за її межі.

Є й інші чинники, проте вони або похідні від вказаних, або є маловпливовими.

Тому для того, щоб дати відповіді на вказані на початку допису питання, треба зробити аналіз вказаних мною факторів. Це складно. Проте можливо. Цим займаються цілі аналітичні центри.

У нас в Україні цей процес ускладнюється одним з головних для нашої грошової системи факторів - ручним управлінням з київських кабінетів (неринковий механізм). При короткостроковій перспективі ручне управління навіть корисне. Воно може попередити непрогнозовані збурення фінансової системи. Проте, коли таке управління довготермінове і стає системним - це стає загрозливим! Бо воно маскує ті процеси і механізми, які насправді діють в системі. Потім, коли закінчується "порох в порохівницях" для ручного управління, система непрогнозовано дає неконтрольований збій.

Ринковий аналіз ситуації, яка складається зараз на українському фінансовому ринку добре поданий у Бориса Кушнірука в дописі Що буде з курсом гривні та дещо про ідею запровадження податку на продаж готівкової валюти. Хто бажає - ознайомтеся. Публікувати тут не буду.

Неринковий аналіз (або я його вже назвав ручним управлінням) зробити дуже важко. Бо нам невідомо наміри тих людей, які здійснюють таке управління. Ми можемо лише здогадуватися.

На жаль, неринкові механізми управління нашою економікою стають доволі популярними. Це знижує можливості для якогось прогнозування взагалі та, на мою думку, перешкоджає нормальному функціонуванню економічної системи і відповідно збереженню стабільності грошової одиниці.

Поява чи збільшення адміністративних складових у будь-якій економічній системі говорить про те, що така система втрачає стабільність і "там не все в порядку".

На цьому фоні у мене виникає велике занепокоєння після розмов про введення 15% податку на операції купівлі-продажу готівкової іноземної валюти та створення ще одного карального поліцейського органу - комітету протидії проведенню недобросовісних валютних операцій коментар на Економічній правді (причому в структурі Національного банку України!!! - незалежної державної інституції).

Шкода, що такі механізми лише погіршать стан нашої економічної та грошової системи і скоріш за все виконуватимуть роль "кришування". Проте це моя особиста думка. Тут я не претендую на істинність.

Цікавими та дискусійними у цьому є дії НБУ з приводу подальшого свого "рАсширення": Для бази відпочинку Нацбанку купили скляний ліфт за півмільйона.

Сподіваюсь, що читачі цього допису зроблять вірні висновки стосовно майбутнього нашої грошової одиниці та курсу іноземних валют в таких умовах.

Про автора
Останні публікації