Чому Полтаві потрібен напівмарафон

У нашому місті мало вартісних заходів. А організатори, які не вміють працювати, люблять посварити полтавців. Начебто руки в них рівні, а от мешканці міста мало цікавляться чимось. Згадайте тільки минулорічний «Мазепа-Фест» і сумного Олега Пустовгара, коли через відсутність промоції на Співоче Поле прийшли кілька десятків людей. Через цей вакуум будь-який масштабний і якісний івент викликає резонанс. Особливо, коли він ще й потрапляє у трендову тему здорового способу життя.

Твоє обличчя, коли зафейлив фестиваль

Я не брав участь у напівмарафоні, але протусувався там години 4, підтримуючи свою команду. В цілому захід мені сподобався. Кажуть, що у минулі роки учасників було більше. Але і тут їхня кількість порадувала. Як і атмосфера напівмарафону. Та є моменти над якими організаторам ще варто попрацювати. Ось про них і говоритиму у блозі.

Бачите класний івент? Долучайтеся до нього!

Але почну з ФЕЙЛУ (я кричу, а не випадково натис на капс) закладів біля театру Гоголя. І «Шалена Шкварка» і «Мафія» відкриваються після десятої. А люди, які прийшли підтримати своїх друзів-бігунів, були готові витрачати гроші десь з восьмої. Відчуваєте, скільки можна було б заробити за ці дві години? Ось і я — так. А власники та менеджери кафе свій шанс, на жаль, втратили. Тому на майбутнє радив би краще реагувати на форс-мажорні обставини. Тим більше, якщо мова йде про гроші.  

Я і моя молода команда

Так само до заходу могли б долучитися інші заклади. Домовитись з організаторами, стати спонсорами і  поставити свої пересувні точки. Це ж класика. Тим більше, коли знаєш, що у одному місці зберуться кілька тисяч людей. Та ще й голодних після забігу. Гарною можливістю,  на жаль, скористалося тільки одне з полтавських кафе. Інших я, принаймні, не бачив. Воно не тільки продавало їжу, але й пригощало кожного учасника галушками та салатом.

Пасивність полтавського бізнесу лишає його можливості заробляти більше. Але маю надію, що і наші підприємці навчаться використовувати такі ситуативні акції для отримання прибутку.

Промоції замало не буває

Я знав усе про напівмарафон через особисту зацікавленість. Багато членів моєї команди Yoda Consult хотіли брати у ньому участь та продзижчали усі вуха своїм бігом. Але чи дізнався б я про захід у іншому випадку? Велике питання.

В першу чергу, напівмарафоном мав би бути забитий увесь Facebook. Є величезний пул локальних лідерів громадської думки, які могли б писати про захід та свою участь у ньому. Домовтесь з ними, а у відповідь отримайте лояльність та широку аудиторію.

Крім того, я б активно рекламував івент на цільову аудиторію з інших міст. Людина, яка цікавиться бігом, з великою вірогідністю приїде на напівмарафон. Якщо організатори робили це — молодці. Якщо ні —обов’язково потрібно використати інструмент у наступному році.

Будь-який захід також потребує якісного прес-релізу. Хочеш-не хочеш, а більшість полтавців дізнаються інформацію з інтернет-видань. У випадку з марафоном можна навіть не обмежуватися однією статтею: інтерв’ю з організаторами (але цільове, а не про кондитерську діяльність одного з них), презентація відомих спортсменів, які приїздять, ну і, звичайно, сам анонс. Якщо постаратися можна придумати і інші формати, аби івент постійно залишався в інформаційному просторі.

Під час самого заходу мене трохи здивувала робота з журналістами. Наталі Норіциній зі «Змісту» заборонили знаходитись у зоні початку забігу тільки тому, що вона не пройшла акредитацію. Через формальність організатори втратили додаткові знімки. Та могли теоретично отримати негативне ставлення від одного з полтавських видань. 

Ще одна проблема більшості організаторів і напівмарафон тут не виключення — відсутність нормального постпродакшну. Життя не закінчується після того, як ви провели свій івент. Можна ще мінімум тиждень розповідати яким вдалим він вийшов. Тим самим готуючи плацдарм на наступні роки та збільшуючи лояльність аудиторії, яка вже знає про захід.

І я зараз не про пости самих учасників заходу — це паралельна історія, яка залежить від його якості. А про роботу організаторів. Адже хто, як не вони, мають бути зацікавлені у розповсюдженні інформації про їхній успішний кейс?

Команда Yoda Consult на полтавському напівмарафоні

І форматів тут також вистачає: матеріали для ЗМІ, фотозвіти, підготовані вами відеоролики, інтерв’ю з переможцями та організаторами, ефіри на ТБ та радіо. Все це в комплексі дозволить протягнути після заходу довгий «медійний хвіст». Якщо простіше — хайпити подовше.

«Мальчик хочет в совок»

Під час проведення марафону і після нього у багатьох полтавців аж палало від обмеження руху у центрі міста. В першу чергу, це недопрацювання організаторів. Потрібно було краще відкомунікувати момент з перекриттям доріг на час проведення забігу. Я б поставив відповідні вказівники на зупинках за кілька днів до заходу. Ну і, звичайно, провів інформаційну кампанію. Вона навіть не має бути масштабною. Тут допоможе «сарафанне радіо»: дізнавшись про перекриття, кожен обов’язково розповість про нього і друзям.

Але є і інша сторона медалі. Заходи типу марафону проводяться у Полтаві кілька разів на рік. Вони приваблюють сотні учасників з різних міст (вважай, туристів). Крім того, це найкраща пропаганда здорового способу життя. Діти бачать, що бігати — це модно і класно і теж долучаються до цієї культури. Хіба позитив не вартує кількох годин мінімального дискомфорту? Тим більше, Полтава не таке велике місто — її всю можна обійти за 40 хвилин. А центральну частину так взагалі за якийсь десяток.

Забіг центральними вулицями міста

Глобальна проблема у тому, що якийсь процент людей бореться проти проведення у Полтаві напівмарафону. А не за збільшення кількості цікавих і корисних заходів. І ось ця «Баба Яга проти» дуже нагадує радянські часи. Я б радив таки людям мислити трохи ширше: у масштабах користі для Полтави, а не тільки свого комфорту. А організаторам — не провокувати подібні ситуації. Краще витратити зайвий час і якусь мінімальну частину бюджету, але зменшити кількість негативу на виході.

Організовуйте і не зупиняйтеся

Люди, які беруться за організацію таких масштабних подій і роблять це якісно — 100% молодці. Звичайно, маленькі недоліки будуть завжди. Але для того і потрібні підстаркуваті мізантропи, як я, щоб на них вказувати. Головне, завжди пам’ятати про силу медіа і вкористовувати її на повну. Впевнений, що у майбутньому полтавський напівмарафон тільки еволюціонуватиме.

А тим, у кого бомбить від марафону, бажаю трошки критичнішого мислення. Світ не обмежується вашою квартирою і необхідністю терміново їхати в магазин на іншу сторону міста в неділю зранку. Є ще й інші люди і навіть імідж нашого міста. Над яким потрібно постійно працювати та робити його кращим.

До речі, невеликий спойлер: наступного року братиму участь у змаганнях, як учасник. Але це вже зовсім інша історія.