Від чого залежить згадуваність полтавських політиків у ЗМІ

Найкращий показник медійності політика у нашій області — його місце в рейтингу досьє на сайті інтернет-видання «Полтавщина». Це найпопулярніше он лайн ЗМІ обласного центру, тому аналогічний показник на інших сайтах просто не має значення.

Багато спілкуюся з представниками різних партій і посадовцями усіх рівнів та точно знаю, що кожен хотів би потрапити хоча б у двадцятку. Нижче проаналізую від чого залежать зміни рейтингу на прикладі трьох останніх років та дам кілька порад як постійно залишатися на інформаційній хвилі.

На війні як на війні

2015 — рік місцевих виборів. Тому і рейтинг тут відповідає військовому часу. Більшість політиків, які засвітилися у першій двадцятці — активні учасники виборчого процесу. А їхні місця плюс-мінус співзвучні з кількістю отриманих голосів. Це дуже добре показує, що політичні дивіденди, які отримує політик, напряму залежать від його активності в інформаційному полі.

Але найважливіше — не припиняти активність і після виборів. Якщо ти постійно залишаєшся у медіапросторі — то і підтримку електорату отримати простіше. А от з цим у нас чомусь проблеми. Якщо порівняти першу двадцятку станом на грудень 15го року і сьогодні — аж 8 її тодішніх учасників випали з обойми. Серед них:

• Олександр Удовіченко — на той час кандидат у міські голови від «Рідного Міста». Зараз Олександр Васильович значно зменшив свою інформаційну присутність. Єдиний гучний інфопривід за останній час — його прес-конференція після виходу партії з «широкої коаліції»;

• Лев Жиденко. Після виборів Лева майже не чутно і не видно. Хоча на першому етапі виборчих перегонів він мав доволі непогані шанси якщо не поборотися за крісло міського голови, то скласти гідну конкуренцію найвпливовішим гравцям. Та в подальшому стратегія кандидата від «Сили Людей» не спрацювала;

• Петро Ворона. На той момент голова обласної ради і перший номер списку «БПП» у цей орган місцевого самоврядування. Але втративши посаду, Петро Васильович зумів ще й пересваритися зі своєю фракцією. І зараз грає у свою гру. Як бачимо, його особистого ресурсу не вистачає для того, щоб систематично з’являтися у ЗМІ;

• Ірина Особік. Я з посмішкою сприймав проект «Мер від громади». Маю до нього аналогічне відношення і зараз. Але пані Ірина завдяки ньому отримала для себе непоганий хайп та збільшила свій рівень впізнаваності. Після виборів вона більше сконцентрувалася на громадській діяльності та про жодні політичні амбіції не заявляла. Тому її випадання з двадцятки цілком логічне;

• Анатолій Ханко. Один з найактивніших обласних «свободівців», а зараз заступник голови облради, періодично з’являється у рейтингу і…через деякий час знову пропадає з нього. Така «плавучість» медійних позицій Ханка пояснюється дуже просто. У Анатолія немає чіткої інформаційної стратегії та визначення тем, в яких він був би експертом. Над цим ще потрібно попрацювати;

• Ірина Степаненко. До виборів мало хто знав про діяльність фінансового директору «Альфа-Капіталу» та про неї саму. Завдяки активній компанії вона змогла стати однією з найвпізнаваніших жінок-депутатів облради. Активність пані Ірини в інфополі після виборів зменшилась. Але і сьогодні вона періодично з’являється у рейтингу. 

Андрій Река та Костянтин Жеваго не були учасниками виборчих перегонів у 15ому, тому ситуація з ними не така показова. Тут роль грає системна закономірність: остання п’ятірка рейтингу дуже часто змінюється і той чи інший політик може не затримуватися тут надовго.

Хайп рахують восени

Рейтинги на кінець 16-го і середину 17-го років найкраще розглядати в порівнянні. Тут, як правило, змінюються тільки позиції основних конкурентів. До речі, показово, що зараз більшість місць займають державні службовці. У мирний час вони набагато активніші за суто політичних гравців. Тому і на наступних виборах за таких умов матимуть перевагу.

Не буду кривити душею, приємно також, що більшість позицій у рейтингу займають представники Полтавської ОДА. Значить, моя команда дійсно щось розуміє в медіакомунікаціях. Та зупинятися ще рано. У наш час галактика завжди у небезпеці.

З тим, що перші три місця займають Валерій Головко, Олександр Мамай та Андрій Пісоцький питань не виникає взагалі. Це дві основні фігури у області та керівник її центру. Тому було б дивно, як би не вони, а хтось інший очолював рейтинг згадуваності.

Сергій Каплін — політик, який хоче грати на всеукраїнському рівні. Тому теж цілком логічно, що він намагається створити потужний плацдарм у місті, де знаходиться його округ. Але вже зараз йому на п’яти наступає директор Департаменту будівництва ОДА Тимофій Голбан. Одного разу він навіть виходив на четверте місце.

До речі, кейс з Голбаном дуже показовий. Ще 9 місяців тому його взагалі не було у 20ці. А завдяки ефективній інформаційній стратегії зараз він входить у п’ятірку. Є кілька важливих складових, які дали досягти цього результату:

• Оперативне та якісне висвітлення діяльності Департаменту. Його успіхи асоціюються з керівником. А це дає не тільки збільшення згадуваності, а й формування позитивного медійного образу;

•  Швидка реакція на негатив. Ніхто не застрахований від критики. Найголовніше, швидко відреагувати на неї та детально описати ситуацію. Багато подробиць на самому початку «критикани» могли просто не помітити;

• Позиція самого керівника. Людський фактор теж грає роль. І якщо людина розуміє значення медіа для отримання для себе іміджевих дивідендів — то і працюється з нею набагато легше та ефективніше.

У порівнянні цих двох рейтингів також цікаво дивитися за тим, як слабшають позиції тих чи інших гравців. Так, нардеп Юрій Бублик за 9 місяців втратив 10 позицій і займає 19 місце. А голова облради Олександр Біленький, який міцно тримався п’ятим, зараз випав з десятки.

Приклад цих двох політиків показує, що робота в інформаційному полі має бути системною. В іншому випадку, тебе дуже швидко замінять інші. А повертати втрачені позиції набагато важче, ніж стабільно їх втримувати і розвиватися.

Висновки 

Робота в інфополі — необхідна складова діяльності будь-якого політика. Але дуже важливо, щоб вона була постійною. А активність не обмежувалася періодами від виборів до виборів. Це не принесе потрібного результату. Конкретні приклади показують, що випасти з пулу медійних політиків дуже просто. А якщо тебе немає в інформаційному полі, хто дізнається про твою діяльність?

А ось ті гравці, які комунікують систематично, зможуть використати напрацьований соціальний капітал для досягнення потрібного результату. В першу чергу — це перемога на виборах. Але задачі у кожного можуть бути різними. Тут вже залежить від конкретної ситуації.

Раджу кожному, хто читає цей блог, звернути увагу на свою інформаційну стратегію. А ще краще — почати працювати над її реалізацією.