Make Сорочинці Great Again: 10 порад щодо виборів у об’єднаних громадах

Присвячується скандальним луганським політтехнологам Ірини Пазинич, які не зрозуміли, що таке Сорочинці і яка психологія тут працює.

1. Кампанія в ОТГ триває не місяць, а весь час.

Різниця в проведення кампанії у сільській місцевості, особливо на локальних виборах — від людей нічого не приховаєш. Тому кандидат має активно працювати не лише під час виборчої кампанії, але й до того. Якщо він місцевий, то люди знають тебе вже досить довго (а, можливо, й твоїх батьків). Тому якщо ти маєш погану репутацію, то ніякі листівки і медійний образ тебе не врятують.

Переможець цих виборів у Сорочинцях — Павло Полєков — рік працював головою села. І він реально працював — подавав проекти на співфінансування, організовував суботники і багато всього. Уже це грало йому на руку — люди розуміли, що він тільки почав і дали йому змогу продовжити роботу головою.

Вітання Павла Полєкова з перемогою від односельців

Так само кампанія його конкурентки Ірини Пазинич розпочалася не місяць тому. До осені 2015 року жінка 9,5 років була секретарем у сільраді (і навіть в.о. голови). Тому люди знали і її роботу не лише з кольорових буклетів.

Люди все бачать, тому говоріть правду — легше буде працювати.

2. Ваша поліграфія не має бути якісною і дорогою.

Люди все розуміють. І, бачачи кольорову газету, вони розуміють, що таке задоволення коштує недешево, хоч і гарно виглядає. Тому вся поліграфія для локальних сільських виборів робилася чорно-білою. Так, це виглядало, м’яко кажучи, жахливо, на деяких примірниках листівки фото були або надто чорні (як ксерокопія паспорту Беленюка), або ж такі світлі, що їх не було видно.

Зразок газети зі звітом голови

Чорно-біла поліграфія говорить виборцю, що у вас — обмежена кількість ресурсів, але ви не збираєтеся здаватися перед тими, кого активно фінансують з інших джерел. А ще вона дуже добре горить і взимку виборець із села тільки подякує вам, розпалюючи грубку неактуальною листівкою.

3. «Чорний піар» у селі позитивно діє на кандидата.

Це дуже цікава особливість сільської місцевості. Якщо на кандидата з’являється «чорна» листівка, то вона грає йому тільки в плюс. Таким чином, закидаючи «чорнуху» за себе, можна збільшити власну авторитетність у очах громади. Адже якщо проти тебе роблять такі дії — значить дійсно бояться і йдуть на радикальні кроки.

Безглузда чорнуха від конкурента. Технологи перемудрили

Також можна робити невеличку «прививку» — писати у «чорнусі» на себе ті тези, які конкурент може використати проти тебе. Якщо у газеті вже буде написано, що ви їсте дітей, то якась недоплата виглядатиме мізерно і вже не справить такого ефекту, який би мала, якщо була першою.

Але у випадку Сорочинців чорнухи від конкурента було скільки, що потреба у самостійному її генеруванні відпадала.

4. Забудьте про соцмережі.

Це у США мікротаргетинг може вирішити долю виборів (хоча не зрозуміло, чи не перебільшено їхній вплив на електорат Трампа). А у селі Полтавської області про соціальні мережі можна навіть не згадувати — вони не допоможуть привести вашого виборця на дільницю. Проте у разі зловживань соцмережі можуть стати у нагоді — звертати увагу топ-чиновників, поліції, журналістів, громадського сектору. Але це вже більше вправи для медійників.

5. Телевізійники — гарантія безпеки і відсутності хаосу.

Чесно кажучи, це явище ми відкрили тільки на цих виборах. Суть його в тому, що конкуренти бояться зробити якусь провокацію, скандал, якщо на захід приїхали люди з телевізійними камерами. Вочевидь, мешканці села ще відчувають побожність перед ТВ і тим, що їх покажуть на всю область чи Україну («а ви з 1+1?»).

У будь-якому разі саме оператори допомогли нам не зірвати звіт сільського голови, хоч конкуренти і планували це, про що ми пізніше довідалися. Камери принесли паніку у їхні нестрункі ряди.

6. Листівка — ваш основний канал.

Якщо про соцмережі тут можна забути, а телевізор хоч і викликає страх, але це дороге задоволення, то найдієвішим інструментом тут буде листівка (оскільки повноцінну газету ви просто не встигнете зареєструвати). Вона має друкуватися на кожне домогосподарство округу і максимально ефективно поширюватися.

Якщо проходять вибори і голови, і депутатів, то розноскою мають займатися саме кандидати в депутати з команди кандидата на голову. Таким чином вони покажуть зв’язок, допоможуть з агітацію і підвищать довіру власним соціальним капіталом (звісно, якщо він є).

Фрагмент фінальної листівки з депутатами

Також варто розуміти, що розносщики ображатимуться на вас, коли ви перевірятимете якість їхньої роботи. Але контролювати потрібно, інакше весь тираж буде обігрівати когось холодними зимовими вечорами.

7. Піднімайте документи і готуйте аргументи.

Хоч люди і голосують емоціями, а не розумом, але все ж ви маєте на 100% озброюватися аргументами. Будь-який випад у бік конкурентів має бути підтверджений документами: попередніми бюджетами, відповідями на запити, офіційними листами. Люди вірять документам — і вони у вас мають бути.

З публічного звіту голови. Вперше за багато років голова звітував перед громадою у Сорочинцях

Також раджу дуже ретельно готуватися до всіх публічних подій — звітів, дебатів, зустрічей з колективами. Будь-яке незнання відмінусовує від вас майбутні голоси — пам’ятайте про це.

8. Причин для антирейтингу кандидатів набагато більше.

У сільській місцевості кандидата можуть не любить навіть якщо він (у даному випадку вона) не вітається на вулиці з людьми. Це реальний факт, який висловили люди Ірині Пазинич публічно на звіті голови. Такий вияв поваги дуже важливий для місцевих, інакше вони подумають, що ви зазналися.

Газети, випущені ніби від Полєкова — страшенно незграбний прийом

Механізм чуток, який добре діє у селі, може зробити антирейтинг на рівному місці. Той самий матеріал, якому не повірять у «чорній» газеті, отримає набагато більше довіру, якщо його розкаже кума чи знайома на вулиці. На це варто зважати і думати про нейтралізацію негативу. А вона полягає у максимальній відкритості й наповненні простору інформацією про роботу кандидата.

9. Більше діла, менше слів.

Цього разу кандидат трапився дивовижний (порівнятися по дивацькості і любові до округу з ним може хіба що Андрій Река). Павло Полєков не цурається брати косу і косити, коли це потрібно, чи допомагати в інших роботах по облагородженню села. Хтось може сказати, що це не робота управлінця і буде правий.

Під час суботників, які проводилися протягом року

Але в селі така робота на видноті протягом року принесла додаткові плюси до репутації серед селян. Чули б ви як йому аплодували, коли конкурентка намагалася висміяти Полєкова за таку неефективність. Тому беріть косу в руки — і працюйте. Багато і наполегливо. Може колись теж вибори виграєте.

Хоча простіше написати мені.

Ще одна безкоштовна порада тим, хто дочитав

Що хотілося б сказати усім майбутнім кандидатам на голову ОТГ по Україні — плануйте! Уже зараз готуйтеся до виборчої кампанії — думайте про ресурси, команду, про те, з чим ітимете до людей. Полєков пахав рік — і все одно до нього були претензії від сорочинчан. У вас ще є час, щоб закотити рукава і почати роботу. Доки цього не зробили конкуренти.