11 травня, 20:32

Конфлікт інтересів у роботі депутатів місцевих рад треба прописувати чіткіше

Нещодавно зареєстрував законопроект № 6416. Він стосується конфлікту інтересів у роботі депутатів місцевих рад і дозволить їм ефективніше працювати для громади.

 «Конфлікт інтересів» місцевого самоврядування та правоохоронних органів

У роботі місцевого самоврядування (МС)на законодавчому рівні є прогалини, яких необхідно позбутися.

До Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування звернулися депутати Яворівської райради. Вони обурені начебто масовою кампанією правоохоронців щодо боротьби з корупцією. За підписами оперуповноважених управлінь захисту економіки Нацполіції до судів скеровуються сотні (якщо не тисячі в межах України) протоколів про адмінправопорушення, пов’язаних з корупцією.

Здебільшого у них фігурують депутати міськрад та керівники органів МС.

Підставою для таких «правопорушень» стала стаття 59-1 «Конфлікт інтересів» Закону України «Про місцеве самоврядування». У ній зазначено, що «Сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання».

Депутати вважають, що стаття має «підводні камені», якими користуються правоохоронці. Останні складають адмінпротоколи, де депутати автоматично стають «корупціонерами».

Формулювання не вказує, про що повинні заявляти посадові особи при розгляді, підготовці та прийнятті рішень. Вочевидь, про конфлікт інтересів, бо так називається стаття. А її виконання зобов’язує депутатів та керівників міськрад самостійно оголошувати «про це» під час прийняття кожного рішення ради.

Чи за чи проти — все одно корупціонер

Через неконкретне формулювання правоохоронці складають протоколи, коли депутат голосував за кошторис на утримання галузі чи органу МС, у яких працює він сам чи його родич, але не заявив про такий «конфлікт інтересів».

Навіть коли депутат не бере участі у голосуванні чи утримується з питань виплат, які стосуються його особисто, а заява про конфлікт інтересів не вписана в протокол засідання, правоохоронні органи теж вважають його корупціонером. Так, на Львівщині судять директора школи, який проголосував за виділення коштів на свою школу, не зважаючи, що у розрахунках не передбачено виплат йому особисто.

Такий підхід може призвести до того, що місцеві бюджети не приймуть, адже більшість депутатів в радах або самі представляють бюджетну сферу, або мають родичів, які там працюють. За логікою правоохоронців усі вони на сесії ради повинні публічно оголошувати про «конфлікт інтересів».

Депутати вважають, що в цьому немає потреби. Для чого посадовим особам публічно заявляти про конфлікт інтересів, коли все відкрито обговорюється на сесії і депутати знають, хто такий голова, його заступник, секретар? Тому постійно представлятися депутатам міськради перед голосуванням — абсурдно.

Таке публічне оголошення доцільне, коли реальний чи потенційний конфлікт інтересів посадових осіб прихований і про нього депутати не знають.

Моя позиція: внести чіткість та ясність у головні положення статті

Нечітке формулювання ч. 1 статті 59-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування» перешкоджає роботі органам місцевого самоврядування і створює абсурдні ситуації.

Законопроект № 6416, який я подав, покликаний уточнити деякі положення «конфлікту інтересів» при взятті участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень міськрадами. Це допоможе уникнути імітації боротьби правоохоронців з корупцією, яку вони проводять, маніпулюючи законом. 

Про автора
Юрій Бублик
Народний депутат України
Юрій Бублик
602
Останні публікації