Майбутніх патріотів потрібно виховувати на героях української історії
Нещодавно історичний клуб «Холодний Яр», який піклується про побудову сильної України та відновлення історичної справедливості, ухвалили резолюцію про військово-патріотичне виховання молоді у навчальних закладах та Збройних Силах України.
Військово-патріотичне виховання — потреба нашого часу
На конференції Історичного клубу «Холодний Яр», членом якого я є, на чолі з письменником Романом Ковалем ухвалили резолюцію про військово-патріотичного виховання допризивної молоді у Збройних силах України та навчальних закладах.
Зараз проблема виховання у військовослужбовців та молоді патріотичних почуттів, громадянської позиції та обов’язку надзвичайно актуальна. Однією із головних умов нашої перемоги — мотивація та готовність захищати свою країну до останньої каплі крові.
Деякі кадрові офіцери, особливо вищого командного складу, проходили підготовку в навчальних закладах «старого типу». Вони не обізнані з історією визвольних змагань, українськими військовими традиціями, не знають імен своїх сподвижників.
На жаль, чимало таких людей у погонах досі тужать за «великим» совєтським минулим.
Учасники клубу стурбовані тим, що офіцери нашої армії віддають шану міфічним героям Другої світової війни. А історію, досвід і звичаї Українських січових стрільців, Армії Української Держави, Армії Української Народної Республіки, та Української повстанської армії не знають.
Патріотично налаштована молодь — успіх у будь-якій боротьбі
Тривожить те, що деякі військовослужбовці не розуміють, що війна на Донбасі – визвольна. Російські пропагандисти поширюють думку, що це збройна боротьба між групами олігархів, одні з яких орієнтовані на Росію, а інші — на ЄС та США.
До того ж військові вихователі зараз не роблять основного — не піднімають вояцького духу. А як можна протистояти ворожій пропаганді через брак належного вишколу, ідейної підкованості, вміння і бажання переконувати в правоті та в перемозі української справи?
Вітчизняні збройні сили повинні мати українське обличчя та дух, а набір до війська добровольців-контрактників слід здійснювати, не нехтуючи перевіркою на ідейність, патріотизм і вмотивованість.
На жаль, вище командування не зуміло знайти алгоритм інтеграції добровольчих підрозділів у лави Збройних сил України і пішло хибним шляхом розсіювання вояків-добровольців. Знищення духовно міцних і морально стійких добровольчих частин призвело до ослаблення українських підрозділів у час війни, масового відпливу вмотивованих бійців з передової.
У зв’язку з цим, учасники «Холодного Яру» наголошують на потребі створення національного резерву, формування напіввійськових організацій серед населення. На державному рівні потрібно сприяти роботі громадських структур, що опікуються плеканням бойового духу в лавах учнівської та студентської молоді.
Моя позиція
У цій сфері потрібно перебудувати навчально-виховний процес, виключити з нього формалізм та пасивність, залучати до його проведення патріотично налаштованих військових, добровольців та волонтерів. Кожен навчальний заклад має стати для молоді маленькою Батьківщиною, честю якої вони дорожать.
Тому у своєму запиті до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана вимагаюзабезпечити військово-патріотичне виховання вояків на національно-історичних традиціях нашого народу, визвольній боротьбі, любові до Батьківщини.
Також бачу доцільним здійснити розробку програм для навчальних закладів, спрямованих на підготовку та виховання свідомих захисників Батьківщини, оволодіння ними військовими знаннями, вивчення бойових традицій та героїчних сторінок історії України.
